Потрібно відрізняти від письмової форми трудового дого-вору контракт, який завжди укладається в письмовій формі. Контракт — особливий вид трудового договору й укладається за спеціальними правилами.

Незалежно від того, в усній чи письмовій формі укладе-ний трудовий договір, потрібне ще видання наказу (розпо-рядження) власника про прийом на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли на-каз або розпорядження не були видані, але працівник фак-тично був допущений до роботи. Пленум Верховного Суду України в п. 7 постанови №9 від б листопада 1992 р. "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провади-лася за розпорядженням чи з відома власника або уповнова-женого ним органу.

При укладанні трудового договору громадянин зобов'я-заний пред'явити паспорт або інший документ, що засвідчує особистість, трудову книжку, а у випадках, передбачених за-конодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я.

Забороняється вимагати відомості про партійну, націо-нальну приналежність, походження і документи, надання яких не передбачене законодавством. Верховною Радою України ухвалений Закон №374/97-ВР від 19 червня 1997 p., яким внесені доповнення в ст. 25 КЗпП. У даний час забороняєть-ся при прийомі на роботу вимагати від працівника відо-мості про прописку. Закон забороняє укладення трудового договору з грома-дянином, якому за медичним висновком запропонована ро-бота протипоказана за станом здоров'я (ст. 24 КЗпП).

Законодавством передбачений перелік робіт, прийом на які дозволяється тільки після обов'язкового медичного огля-ду працівника. Всі особи, молодші за 18 років, приймаються на роботу після медичного огляду і надалі, до досягнення 21 року, щорічно підлягають медичному огляду (ст. 191 КЗпП). Працівники підприємств харчової промисловості, громад-ського харчування і торгівлі, водопровідних споруд, лікуваль-но-профілактичних дошкільних і навчальних виховних установ, об'єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ та організацій, професійна діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може спричинити розповсюдження інфекційних захворювань, ви-никнення харчових отруєнь, а також працівники, зайняті на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечни-ми умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі повинні проходити обов'язкові попередні (до прий-няття на роботу) і періодичні медичні огляди (ст. 26 Закону України "Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення" // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №27. - Ст. 218; ст. 169 КЗпП). Причому витрати на організацію медичного огляду несе власник або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст. 31 Основ законодавства України про охорону здоров'я Кабінет Міністрів України затвердив пе-релік професій і видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний (перед допуском до роботи) і періодичний профі-лактичний наркологічний огляд для певних категорій праців-ників. До них відносяться працівники підприємств, установ, організацій, які у час виконання своїх функціональних обо-в'язків повинні використати насичені й ненасичені вугле-водні (нафта, бензин), спирт етиловий; працівники фарма-цевтичних підприємств, аптечних установ незалежно від відом-чої підлеглості й форм власності; анестезіологи, медичні пра-цівники; працівники, що виконують роботи, пов'язані з вико-ристанням вибухових речовин; працівники підприємств, які для виконання своїх професійних обов'язків повинні отри-мати і використати вогнепальну зброю, в тому числі праців-ники воєнізованої охорони, незалежно від відомчої підлег-лості; водії транспортних засобів; працівники цивільної авіа-ції, пілоти-аматори; працівники, що забезпечують рух поїздів; плаваючого складу водного транспорту; особи, що поступа-ють на службу до органів МВС, Державної податкової адмі-ністрації, митні органи, СБУ, Збройні Сили, в тому числі такі, які закликаються на термінову військову службу (постано-ва Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 p. №1238 "Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведения").

2. Випробувальний термін

При укладенні трудового договору сторонами може бути зумовлене випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Слід звернути ува-гу, що встановлювати випробування — це право, а не обов'я-зок власника, тому воно визначається угодою сторін. Якщо працівник відмовляється від випробування, трудовий договір не може вважитись укладеним. Така умова повинна бути за-стережена у наказі (розпорядженні) про прийом на роботу. У період випробування на працівника поширюється законо-давство про працю. Це означає, що, з одного боку, працівник зобов'язаний виконувати усі трудові обов'язки, покладені на нього трудовим договором і законодавством, а з другого — випробування не тягне ніяких обмежень трудових прав працівника.

Термін випробування не може перевищувати 3 місяців, а в окремих випадках, передбачених законодавством, за узго-дженням з профкомом — 6 місяців; для робітників — 1 міся-ця. Якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі з поважних причин, термін випробування може бути продовжений на відповідну кількість днів. Випробувальний термін обчислюється у календарних днях.

Заслуговує на увагу те, що право проводити випробуван-ня за законодавством належить роботодавцю, а працівник не має аналогічного права щодо "випробування" роботодавця, умов роботи. У зв'язку з цим працівник, котрий забажав звільнитися до закінчення випробувального строку, звільня-ється на загальних підставах за власним бажанням, попере-дивши власника за два тижні, а за наявності поважних причин власник зобов'язаний звільнити працівника у строк, про який він просить (ст. 38 КЗпП).

У період випробування при наявності підстав працівник може бути звільнений з ініціативи власника, наприклад, за порушення трудової дисципліни, за прогул (ст. 40 КЗпП).

Для певних категорій випробування не може бути встанов-лене: осіб, що не досягли 18 років; молодих робітників після закінчення професійних учбових закладів; осіб, звільнених в запас з