В ціну позову включаються також зазначені в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - їх суми визначаються суддею.

Ціну позову вказує позивач. Якщо в позовній заяві непра-вильно зазначена сума позову, то вона визначається суддею.

Відповідач має право після одержання ухвали про порушен-ня справи надіслати:

* господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову;

* позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь у судовому процесі, - копію відзиву.

Відзив на позовну заяву відноситься до тих процесуальних за-собів, за допомогою яких відповідач у справі має можливість захишати свої інтереси проти пред'явленого до нього позову. Право відповідача надати відзив на позов є свого роду реалізацією в гос-подарському судочинстві принципів змагальності і процесуальної рівності, закріплених у Конституції України, Законі України «Про судоустрій України» та в Господарському процесуальному кодексі України. Відзив на позовну заяву відноситься до спеціальних за-собів, які можуть бути використані тільки відповідачем.

Відзив підписується повноважною особою відповідача або його представником і мас містити:

* найменування позивача й номер справи;

* мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з поси-ланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхи-лення позовної вимоги;

* перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього доку-ментів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).

До відзиву, підписаного представником відповідача, додаєть-ся довіреність чи інший документ, що підтверджує повноважен-ня представника відповідача.

Відзив на позовну заяву відіграє важливу роль у господарсь-кому процесі, оскільки містить мотивовані пояснення відповіда-ча, якими повністю або частково визнаються, відхиляються або спростовуються позовні вимоги, і це дає можливість:

* судді при підготовці справи до розгляду детально ознайомитися із запереченнями відповідача проти позову та визначитися з поряд-ком ведення судового засідання;

* позивачу ознайомитися із запереченнями відповідача проти позо-ву та визначитися, чи є доцільним надалі підтримувати позовні вимоги, чи є необхідність зміни підстави або предмета позову, змен-шення розміру позовних вимог тощо.

Відповідно до ст. 61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Відмова в прийнятті і повернення позовної заяви.

Питання про прийняття позовної заяви вирішуєть-ся суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 62, ч. 2 ст. 63 та ч. 1 ст. 64 ГПК України суддя приймає рішення щодо порушення провадження в справі, або відмови в прийнятті позовної заяви, або її повер-нення в п'ятиденний строк.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає підстави відмови у прийнятті позовної заяви, які встановлені ч. 1 ст. 62 ГПК України:

* заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

* у проваджені господарського суду або іншого органу, який в ме-жах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спо-ру між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів із такого спору;

* позов подано до підприємства або організації, які ліквідовані.

Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше п'яти днів із дня надходження позовної заяви. До ухвали про відмову в прийнятті позовної за-яви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

Господарським процесуальним кодексом України не перед-бачено права судді на відмову в прийнятті позовної заяви за тим мотивом, що позов поданий до підприємства або організації, які згідно з чинним законодавством не можуть бути відповідачами з такого спору. Якщо ці обставини виявлені в процесі розгляду справи, позов задоволенню не підлягає.

У разі надходження заяв про визнання недійсними різного роду листів, інформацій, роз'яснень тощо, які надсилаються дер-жавними чи іншими органами на адресу підпорядкованих їм структур тощо з приводу конкретних ситуацій, господарський суд повинен відмовити в їх прийнятті з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

У разі надходження заяв про визнання недійсними виконав-чих написів нотаріусів господарський суд повинен відмовити в їх прийнятті з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

У разі надходження заяв про визнання недійсними актів ревізій, документальних перевірок, дій службових осіб, вчинених у процесі чи за результатами перевірок, суд повинен відмовити в їх прийнятті з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

У разі неподання свідоцтва (дубліката свідоцтва) про держав-ну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи підприємцем - позивачем у справі господарський суд по-винен відмовити в прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Господарські суди повинні відмовляти в прийнятті до роз-гляду скарг стягувача чи боржника на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи дер-жавної виконавчої служби.

Ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається пода-ною в день першого звернення до господарського суду.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, у випадках, передбачених ч. 1 ст. 63 ГПК України, а саме:

* якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підпису-вати, або особою, посадове становище якої не вказано;

* у позовній заяві не зазначене повне найменування сторін, їхня поштова адреса;

* у позовній заяві не вказані обставини, на яких ґрунтується позов-на вимога, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Відпо-відно до ч. 2 ст.