* не подано доказів сплати державного мита у встановлених поряд-ку та розмірі. Якщо державне мито сплачено у встановленому порядку й розмірі за позивача іншою особою, господарський суд повинен виходити з того, що державне мито фактично надійшло до державного бюджету і, отже, немає підстав для повернення по-зовної заяви за мотивом сплати державного мита неналежною осо-бою. Якщо стороною не подано доказів, що свідчать про звільнен-ня його від сплати державного мита, заява до розгляду не прий-мається, і господарський суд із посиланням на її. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України зобов'язаний повернути її заявникові без розгляду. На цих же підставах повертаються позовні заяви з платіжним дору-ченням на перерахування державного мита не до державного бюд-жету України;

* порушено правила поєднання вимог або об'єднання в одній по-зовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. У разі об'єднання вимог, пов'язаних із віндикацією та з визнанням угод недійсними, позовна заява підлягає поверненню заявникові без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України;

* не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

* не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 ГПК України;

* до винесення ухвали про порушення провадження в справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору. Відповідно до цього пункту господарський суд повертає позовну заяву, у тому числі заяву прокурора, якщо клопотання про ЇЇ повернення на-дійшло до винесення ухвали про порушення провадження в справі. Таким чином, якщо клопотання прокурора про повернення його позовної заяви надійшло до господарського суду після винесення ухвали про порушення провадження в справі, спір підлягає вирі-шенню по суті. У тих випадках, коли прокурор, який подав позов, та позивач, в інтересах якого подано позов, відмовляються від по-зову, господарський суд має вирішувати спір залежно від підстав відмови від позову. Якщо позивач, в інтересах якого прокурором подано позов, не згоден з відмовою прокурора від позову, спір підля-гає вирішенню по суті. Коли від позову відмовляється тільки по-зивач, в інтересах якого прокурором подано позов, а не прокурор, справа також підлягає вирішенню по суті;

* не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забез-печення судового процесу.

Якщо до позовної заяви відособленого підрозділу не доданий документ, що підтверджує відповідні його повноваження, госпо-дарський суд повертає позовну заяву на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Якщо в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди не зазначені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, госпо-дарський суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо в позовній заяві є посилання на докази, що підтвер-джують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на ст. 63 ГПК України. У цьому випадку суддя в процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відпо-відача.

Суддя повертає позовну заяву не пізніше п'яти днів із дня її надходження, про що виносить ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Повернення позовної зая-ви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарсь-кого суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення. Тобто після усунення обставин, що зумовили повер-нення позовної заяви, позивач має право звернутися з цим позо-вом до господарського суду в загальному порядку. Якщо пози-вач після усунення зазначених обставин звертається з позовом до господарського суду, перебіг строку позовної давності обчис-люється від дня виникнення права на позов, згідно зі ст. 76 ЦПК України.

Об'єднання позовних вимог. Відмова від позову. Зустрічний позов.

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підста-вою виникнення або поданими доказами. Прагнення позивачів об'-єднати вимоги обумовлено переважно такими причинами:

* об'єднання сприяє економії процесуальних коштів і часу;

* спірні вимоги розглядаються одночасно одним і тим же судом;

* оперативність провадження стосовно вирішення спору й зменшення судових витрат;

* правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих по-зовних вимог.

При об'єднанні позовних вимог необхідно звертати увагу на те, що вони мають бути пов'язані між собою підставою виник-нення або поданими доказами. В іншому випадку позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Пов'язаними між собою підставою виникнення є ті вимоги, які випливають з одних і тих же правовідносин. Не впливають на об'єднання позовних вимог ті обставини, що зміст об'єднуваних вимог за характером різний - одних про визнання, других про присудження.

Зв'язок однорідних вимог, які можуть бути об'єднані, обумов-люється особливостями спірних матеріальних правовідносин. Такі вимоги можуть випливати з одних цивільних правовідно-син. Коли вимоги випливають з різних правовідносин, урегу-льованих різними галузями права, і спрямовані на досягнення різної мети, особливо коли їх розгляд пов'язаний з різними ме-тодами дослідження, які ускладнюють процес розгляду та вирі-шення