Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Таким чином, право на об'єднання кількох позовних вимог мають як позивач, так і суддя, але останній ще додатково має право на об'єднання кількох справ. Якщо позивач порушив пра-вила поєднання вимог, або поєднання цих вимог перешкоджати-ме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, чи може суттєво ускладнити вирішення спору, суддя має право згідно з п. 5 ч. 1 от. 63 ГПК України повернути позовну заяву.

Підприємство, установа, організація вправі звернутися до гос-подарського суду з заявою про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції або об'єднати цю вимогу з позо-ном про повернення стягнутої суми.

Суперечить ст. 58 ГПК України об'єднання вимог про розір-нання чи зміну умов договору та відшкодування збитків, запо-діяних невиконанням чи неналежним виконанням договірних зобов'язань. Однак ст. 58 ГПК України не виключає право по-аивача об'єднати в одній позовній заяві вимоги про визнання угоди недійсною з вимогою повернути одержане за цією угодою й натурі або про відшкодування в грошовій формі.

Упродовж розгляду судом позовної заяви позивач має право ІІмінити предмет, підставу та зміст позову. Відмова позивача від позову, зменшення або збільшення розміру позовних вимог та визнання позову відповідачем викладаються в адресованих гос-подарському суду письмових заявах, що додаються до справи.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює позивачеві процесуальні наслідки його дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд шшосить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Поряд із визнанням позовних вимог відповідач у разі необ-хідності має правову можливість захищатися дещо активніше. І Іравила такого захисту викладені у ст. 50 ГПК України.

Відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первіс-ним позовом. Зустрічний позов - це заявлена відповідачем до Іккшвача в справі самостійна позовна вимога для спільного її Ішигляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути м.ші'мно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову принадиться за загальними правилами подання позовів.

При прийнятті зустрічного позову до розгляду кожен із по-Ічпіи (первісний та зустрічний) зберігає самостійне значення і ичии підлягають вирішенню господарським судом спільно в од-ному процесі. За кожним із них суд повинен дати відповідь у певному рішенні про задоволення зустрічного позову або про відмо-н\ и полоні повністю або частково.

стаття 58 ГПК України не виключає право позивача об'єдна-ні її мцпій позовній заяві вимогу про визнання угоди недійсною ,І иимінчио повернути одержане за цією угодою в натурі або в грошах. У цьому випадку відповідач має право подати зустрічний позов про витребування належного йому майна або відшкодування вартості останнього.

Як добросовісний, так і недобросовісний набувач майна, яке повертається власникові, вправі вимагати від останнього відшко-дування зроблених необхідних витрат на майно, з того часу, з якого власникові належать доходи від майна. До поняття «не-обхідні витрати» слід віднести тільки ті, що необхідні для забез-печення нормального стану і збереження майна з урахуванням його зношуваності. Отже інші витрати, тобто такі, що не є «необ-хідними», відшкодуванню не підлягають. Згадане право власни-ка майна може бути реалізоване ним, зокрема, шляхом подання зустрічного позову.

У випадках, коли в процесі вирішення спору про витребуван-ня майна з чужого незаконного володіння виявляється, що пра-во власності позивача ґрунтується на угоді, яка може бути ви-знана недійсною лише за позовами осіб, зазначених у статтях 55-57 ЦК України, господарський суд не повинен у цьому ж процесі за відсутності зустрічного позову відповідача давати пра-вову оцінку угоди і визнавати ЇЇ недійсною, оскільки це можли-во виключно за позовом заінтересованої особи.

Зв'язок зустрічного позову з первісним може бути зумовле-ний різними причинами і відповідно мати різний зміст:

* відповідач протиставляє вимогам позивача однорідну вимогу, строк якої настав, пред'являючи її для заліку первісної вимоги;

* задоволення зустрічного позову виключає повністю чи частково задоволення первісного позову;

* закон припускає й інші випадки взаємного зв'язку між первісним і зустрічним позовами, якщо їх спільний розгляд призведе до більш швидкого й правильного вирішення спору.

Забезпечення позову

Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Заходи, які вжива-ються судом до забезпечення позову, мають певне значення. Вони здійснюються з метою забезпечення виконання рішення госпо-дарського суду, але тільки в разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушення прав і інте-ресів відповідача і заподіяти йому матеріальну шкоду.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії прова-дження в справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Законодавство не встановлює переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позо-ву. Тому господарський суд у кожному конкретному випадку приймає відповідне рішення з цього приводу на основі всебічно-го аналізу всіх обставин справи.

* Забезпечення позову як засіб запобігання можливим пору-шенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за ос-новним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу.

Якщо заходів забезпечення позову не було вжито до прий-няття рішення зі спору, то господарський суд, згідно з ч. 2 ст. 121 ГПК України, має право одночасно з