документів, необхідних для створюваної організаційно-правової форми підприємства;
- реєстраційну картку встановленого зразка, що є, одночасно заявою про державну реєстрацію;
документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску в статутний
фонд підприємства в розмірі, передбаченому законом;
- документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію (копія платіжного доручення або квитанція).
Місцезнаходженням підприємства на дату державної реєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання) одного з засновників або місцезнаходження по іншому адресу, що підтверджується договором, який передбачає передачу засновнику у власність або користування приміщення, частини приміщення (договір купівлі-продажу, міни, даріння, оренди, лізингу, безоплатного користування майном, про спільну діяльність, установчий договір).
Якщо засновником (одним із засновників) підприємства є юридична особа, його державна реєстрація підтверджується свідченням про державну реєстрацію.
Іноземна юридична особа відповідним документом засвідчує свою реєстрацію в країні місцезнаходження (виписка з торгового, банківського або судового реєстру). Цей документ сповнений бути затверджений відповідно до законодавства країни його видачі, переведений на українську мову і легалізований у консульської установі України, або міжнародними договорами, у яких бере участь Україна, не передбачене інше. Зазначений документ може бути також затверджений у посольстві відповідної держави в Україні і легалізований у Міністерстві внутрішніх справ.
Установчі документи представляються в орган державної реєстрації в трьох примірниках (із них два оригінали), оформлених у встановленому порядку.
У відповідності з ст. 8 Закону України «Про підприємництво» органом державної реєстрації забороняється вимагати від заявників додаткові документи, не передбачені дійсним Законом.
За порушення термінів реєстрації і вимоги надання для реєстрації документів, не передбачених законом, посадові особи несуть адміністративну відповідальність відповідно до законодавства.
Орган державної реєстрації після перевірки приведених у реєстраційній картці зведень і комплексності пакета документів формує реєстраційну справу і
фіксує дату надходження документів у журналі обліку реєстраційних справ і письмово повідомляє про це заявника шляхом видачі (направлення) довідки, що підписується представником органа державної реєстрації, відповідальним за прийом документів, і засвідчується штампом цього органа.
Орган державної реєстрації відповідає за комплексність і цілість реєстраційної справи. При наявності всіх документів, зазначених у дійсному Положенні, орган державної реєстрації зобов'язаний, протягом не більш п'яти робочих днів з дня їх надходження, внести дані реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності (автоматизованої системи збору, накопичення й оперативного надання інформації про суб'єктів підприємницької діяльності) і видати свідчення про державну реєстрацію установленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом юридичної особи, що дається органу державної реєстрації органом державної статистики.
Заявнику видається оригінал свідчення про державну реєстрацію з трьома його копіями, а також оригінал і копія поданих їм установчих документів з позначкою органа державної реєстрації.
Для захисту своїх прав підприємець в праве оскаржити в судовому порядку відмову в реєстрації. Мірою захисту прав підприємця є визнання в судовому порядку недійсним рішення органа, що реєструє, про відмову в реєстрації. При цьому арбітражний суд не тільки визнає відмову в державній реєстрації недійсним, але і ставить за обов'язок відповідному державному органу здійснити таку реєстрацію.
Відмова у державній реєстрації підприємства вважається законною лише з двох підстав:
1) внаслідок порушення встановленого законом порядку створення підприємства;
2) у випадку невідповідальності установчих документів вимогам законодавства.
Не допускається відмова в державній реєстрації підприємства з мотивів
його недоцільності.
Права підприємця можуть бути порушені не тільки незаконною відмовою в реєстрації, але і неналежним виконанням органом свого обов'язку, що реєструє, зокрема неправомірним відхиленням від здійснення реєстрації у встановлений термін (наприклад, пропуск встановленого для реєстрації терміна - 5 робочих днів). У тому випадку засобом захисту прав підприємців є спонука в судовому порядку органа, що реєструє, здійснити реєстрацію цього обов'язку (по позові зацікавленої особи).
Орган державної реєстрації представляє:
- у п'ятиденний термін із дня державної реєстрації підприємства в орган державної статистики й орган державної податкової служби копії реєстраційної картки з позначкою про державну реєстрацію;
- в органи Пенсійного фонду. Фонду соціального страхування інформаційного повідомлення;
- у п'ятиденний термін по закінченні календарного місяця в орган державної статистики - зведення про державну реєстрацію юридичних осіб.
Підставою для узяття юридичної особи на облік в органах державної податкової служби є копія реєстраційної картки, свідчення про державну реєстрацію і копія установчих документів. Термін узяття на облік підприємства органами державної податкової служби, при наявності цих документів не повинні перевищувати двох днів.
Свідчення про державну реєстрацію підприємства і копія документа, що підтверджує узяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України й інших держав на вибір юридичної особи і по згоді цих банків у порядку, установленим Національним банком України.
Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках об’єкт підприємницької діяльності зобов'язаний спрямовувати державному податковому органу, у якому він враховується як платник податків і зборів (обов'язкових пла-
тежів). Таке повідомлення в течії трьох робочих днів із дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття) дається особисто або направляється на адресу відповідного державного податкового органа з повідомленням про вручення. Форма й утримання повідомлення об відкритті або закритті рахунків у банках установлюється Центральним податковим органом України.
Для одержання дозволу на виготовлення штампів і печаток підприємства (уповноважена їм особа) представляє відповідному органу внутрішніх справ копію свідчення про державну реєстрацію, два примірники зразків печаток і штампів, що затверджуються власником, і додаткового узгодження не потребують, а також документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на виготовлення печаток і штампів. У спливанні п'ятьох робочих днів із дня одержання документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати