Слід зазначити, що законодавче поле, з метою досягнення чіткості при оподаткуванні виділяє операції, пов'язані з біржовою діяльністю, як окремий об'єкт оподаткування зі всієї сукупності операцій особливого виду.

Крім того, законодавчо трактуються такі поняття біржової торгівлі, як форвардна операція, ф'ючерсна операція, операція з опціоном та визначаються особливості обчислення прибутку (збитку) від здійснення перерахованих видів операцій.

Ставка оподаткування біржової діяльності за період формування бірж в Україні дещо змінилася. Так, згідно з пунктом 6 статті 4 Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" (введений 21.02.1992 р.), доходи від посередницької діяльності, аукціонно-біржової, торговельно-закупівельної та іншої, а також участь у розрахунках при виконанні угод та додаткові доходи підприємств від продажу на аукціоні товарів, продукції, майна оподатковуються за ставкою 75 відсотків.

Ця надзвичайно велика ставка оподаткування завдала значної шкоди біржовій діяльності України, через що піддалася гострій критиці з боку фахівців.

Зважаючи на це, у статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (введений в дію 28.12.1994 р.) ставки податку знижені і диференційовані за базовою ставкою, в розмірі 30 %, оподатковується прибуток від біржової діяльності. Прибуток від посередницької діяльності (брокерські контори, аукціонні торги) оподатковується за ставкою 45 відсотків.

Недоліки існуючої податкової системи значною мірою стримують біржову торгівлю, сприяють торгівлі по інших каналах. Це стосується в першу чергу того, що посередники в біржовій торгівлі, юридичні особи, які є членами біржі, сплачують 45% податку на прибуток. Крім того, біржі сплачують у бюджет 0,1 % митних зборів від вартості угоди. При здійсненні цих операцій за межами біржі ці податки не надходять до бюджету, а є основою тіньової економіки.

Крім того, значна частина посередників, враховуючи існуючу ставку опо­да­т­кування брокерської діяльності, взагалі не бажає користуватися послугами біржі.

Тому зміна ставки оподаткування з існуючої (45 %) до базової (30 %) у кінцевому результаті дозволить безпосереднім товаровиробникам опосередковано через брокерів брати більш активну участь у біржових торгах, що дасть можливість зменшити питому вагу позабіржової торгівлі і тим самим відійти від неконтрольованих, часто демпінгових цін та підняти їх до рівня світових, тримаючи їх прозорими та контрольованими.

2.3. Правове регулювання біржової діяльності за кордоном

Правове регулювання біржової торгівлі з боку держави здійснюється, як правило, через спеціальні державні організації і органи місцевої влади.

Найбільш розроблена система регулювання біржових операцій склалася в США. Регулювання біржової торгівлі в США почалося з 1973 р. Регулюванням усіх операцій, зокрема на товарних біржах цієї країни, займаються Комісія з товарної ф'ючерсної торгівлі (КТФТ) і самі біржі. Основний підхід до регулювання, особливо ф'ючерсної торгівлі, можна визначити як контрольоване самоврядування, її персональний склад призначається Президентом і затверджується Конгресом. Незважаючи на те, що КТФТ має вищу владу в галузі ф'ючерсної торгівлі в США, на практиці вона перекладає на учасників ф'ючерсної торгівлі обов'язок розробки і впровадження ефективних заходів по запобіганню маніпулюванню цінами. Сама ж КТФТ постійно веде спостереження за цим процесом самоврядування [15].

Формування сучасного правового регулювання біржової торгівлі в США відбувалося протягом тривалого часу.

Так, протягом майже півстоліття після своєї появи біржові ринки в США не мали федерального законодавства, а кожна біржа встановлювала свої правила. Після Громадянської війни (1861-1865 рр.) наступив період падіння цін на сировинні товари, в якому виробники звинуватили спекулянтів і біржові ринки (ф'ючерсні). У деяких штатах були ухвалені закони, що повністю забороняли ф'ючерсну торгівлю. Першим ввів такий закон штат Іллінойс. Закон, прийнятий в 1867 р., забороняв продаж товару на термін, якого не було в наявності у продавця. Закон майже не застосовувався, однак в 1867 р. були заарештовані сім членів Чиказької торгової палати за операцію по продажу товарів на термін. Незважаючи на те, що вони були незабаром відпущені, інцидент спричинив хвилювання на біржовому ринку. Наступного року закон був відмінений. У період до Першої світової війни між урядом і біржовими (ф'ючерсними) ринками існувало перемир'я, однак всі спроби ввести регулювання цих ринків провалювалися. Першим таким кроком став в 1916 р. закон про ф'ючерсну торгівлю бавовною.

У 1921 р. був розроблений і ухвалений закон про ф'ючерсну торгівлю, однак незабаром він був визнаний неконституційним. Текст закону був перероблений і прийнятий у 1922 р. під назвою Закон про зернову ф'ючерсну торгівлю. Закон вперше містив визначення контрактного ринку (офіційна назва ф'ючерсної біржі) і заснував адміністрацію по зернових ф'ючерсних контрактах в рамках департаменту сільського господарства. Цей закон регулював торгівлю на Чиказькій товарній біржі і на дев'яти інших зернових біржах, що існували в той час. Адміністрація набула права здійснювати нагляд за торгівлею, збирати дані про активність ринку і перевіряти книги і рахунки членів біржі.

Протягом наступного десятиріччя Конгрес США вводив різні зміни в цей закон, однак лише криза 1939 р. і депресія 1930-х років призвели до його перегляду. Прийнятий в 1936 р. Закон про товарні біржі розповсюдив регулювання на інші біржові ринки і ввів нові поняття. Так, в цьому законі передбачалася можливість встановлення лімітів позицій по спекулятивних операціях. Він також вимагав реєстрації брокерів і комісійних купців. Закон 1936 р. забороняв торгівлю опціонами на ф'ючерсні контракти, ця заборона зберігалася аж до 1982 р. [15]

Закон 1936 р. передбачав створення Комісії з товарних бірж.