У Франції питання регулювання біржової діяльності входять в компетенцію комісії з ф'ючерсних товарних ринків. Останнім часом регулювання з боку цієї комісії стало більш жорстким. Так, вона зобов'язала членів біржі надавати клієнтам більше інформації про ринки і рух цін, підвищила розмір мінімального капіталу для зареєстрованих членів біржі з 1 до 3,5 млн. фр.

В Японії за діяльністю товарних бірж спостерігають різні міністерства (фінансів, сільського господарства, зовнішньої торгівлі і промисловості).

Після серії скандалів, що пов'язані з неетичною поведінкою певних біржових торговців в 1983 р., урядом було введено законодавство, направлене проти шахрайства в біржовій торгівлі, особливо у ф'ючерсній (контрактній). У 1987 р. вперше була призупинена діяльність трьох брокерських фірм. Встановлені ліміти кількості відкритих контрактів, які можуть мати члени і нечлени біржі (їх обсяги істотно відрізняються на різних біржах).

У Сінгапурі в 1986 р. було ухвалено закон, згідно з яким контроль за біржами був покладено на міністерство фінансів, включаючи затвердження створення біржі і припинення торгівлі на ній. Всі користувачі товарних бірж – від торговців до консультантів – повинні отримати від міністерства фінансів відповідну ліцензію, інакше їх чекає покарання у вигляді тюремного ув'язнення до трьох років і штрафу до 30 тис. синг. дол.

За шахрайські угоди торговці можуть бути ув'язнені на термін від семи років і штрафу до 100 тис. синг. дол. Крім того, біржовики, чиї навмисні дії призводять до збитків клієнтів, зобов'язані відшкодувати втрати клієнтів. Мета регулювання діяльності бірж в Сингапурі та в інших країнах полягає в запобіганні шахрайству, поширенню чуток, маніпулюванню цінами.

Розділ 3. Характеристика окремих законодавчих актів щодо регулювання біржової діяльності

3.1. Закон України "Про товарну біржу"

Закон України "Про товарну біржу" вводиться в дію Постановою ВР № 1957-XII від 10.12.91. Діє з відповідними змінами і доповненнями. Закон складається з семи розділів і двадцять однієї статті.

Цей Закон визначає правові умови створення та діяльності товарних бірж на території України [4].

Розділ I носить назву "Загальні положення". Цей розділ містить 4 статті.

Відповідно до ст. 1 товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами (ст. 2):–

рівноправності учасників біржових торгів;–

застосування вільних (ринкових) цін;–

публічного проведення біржових торгів.

Товарна біржа має право (ст. 3):–

встановлювати відповідно до цього Закону та чинного законодавства України власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;–

створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;–

розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;–

зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;–

встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;–

встановлювати інші грошові збори;–

встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;–

засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;–

укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за межами України;–

вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;–

видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;–

здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

Товарна біржа забезпечує (ст. 4):–

створення умов для проведення біржової торгівлі;–

регулювання біржових операцій;–

регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;–

надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;–

збір, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Розділ II називається "Створення товарної біржі, порядок її реєстрації"

Згідно ст. 5 товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством.

Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Кожний із засновників сплачує пайовий внесок.

Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі (ст. 6).

У статуті товарної біржі визначається:–

найменування та місцезнаходження біржі;–

склад засновників;–

предмет і цілі діяльності біржі;–

види фондів, що утворюються біржею, та їх розміри;–

органи управління біржею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі;–

порядок прийняття у члени біржі та припинення членства;–

права та обов'язки членів біржі та біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед