У правилах біржової торгівлі визначається:–

строк та місце проведення біржових операцій;–

склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;–

порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;–

порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі;–

відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;–

інші положення, встановлені органами управління біржі.

На товарній біржі забороняються:–

купівля-продаж товарів (контрактів) однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін;–

будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають своєю метою або можуть призвести до зміни чи фіксації поточних біржових цін;–

поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.

Розділ VII "Заключні положення" складається з чотирьох статей.

За ст. 18 Оподаткування товарної біржі та її членів провадиться у порядку, встановленому законодавством України.

Товарна біржа веде первинний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію та адміністративні дані (ст. 19).

Порядок ведення бухгалтерського обліку і подання статистичної інформації та адміністративних даних визначається законодавством.

Спори, що виникають по біржових угодах, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України, статутом товарної біржі та біржовими правилами (ст. 20).

Припинення товарної біржі відбувається за рішенням загальних зборів членів біржі, а також за рішенням суду або інших уповноважених на це державних органів у випадках, передбачених законодавством України (ст. 21).

3.2. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу"

Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" вводиться в дію Постановою ВР N 1202-XII від 18.06.91. Діє з відповідними змінами і доповненнями.

Цей Закон визначає умови і порядок випуску цінних паперів, а також регулює посередницьку діяльність в організації обігу цінних паперів.

Закон складається з двох розділів 10 глав і 41 статті [5].

Розділ I регламентує поняття цінних паперів, порядок їх випуску та обігу.

Відповідно до ст. 1 цінні папери – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено цим Законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи).

Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.

Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

Відновлення втрачених іменних цінних паперів провадиться державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що випустили ці папери.

Спадкоємство цінних паперів здійснюється відповідно до цивільного законодавства України.

Поняття, особливі умови випуску, використання та обігу приватизаційних паперів, заставних та іпотечних цінних паперів визначаються спеціальним законодавством України.

Порядок обігу цінних паперів, випущених Союзом РСР, іншими союзними республіками і розміщених на території України, регулюється цим Законом, іншими актами законодавства України, а також договорами України з Союзом РСР і відповідними союзними республіками.

Емітент цінних паперів (далі – емітент) – держава в особі уповноваженого органу, юридична особа і у випадках, передбачених законодавством, фізична особа. Емітент від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску (ст. 2).

Емітент повинен усі зобов'язання, що виникають у зв'язку з випуском цінних паперів, виконувати в строки і в порядку, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства України, а також рішеннями про випуск цінних паперів [5].

Права і обов'язки щодо цінних паперів виникають з моменту їх передачі емітентом або його уповноваженою особою одержувачу (покупцю) чи його уповноваженій особі.

Відповідно до цього Закону в Україні можуть випускатися такі види цінних паперів (ст. 3):–

акції;–

облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;–

облігації місцевих позик;–

облігації підприємств;–

казначейські зобов'язання республіки;–

ощадні сертифікати;–

інвестиційні сертифікати;–

векселі;–

приватизаційні папери;–

заставні;–

іпотечні цінні папери [5].

Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства (ст. 4).

Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими. Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних акцій.

Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів.

По акціях на пред'явника у книзі реєструється їх загальна кількість.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.

Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим у процентах до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях провадиться за рахунок резервного фонду.

Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, по простих акціях перевищує