ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
Правове регулювання охорони і раціонального використання земель
ЗМІСТ
Вступ................................................................................................................................3
Розділ 1: Поняття і зміст правової охорони і раціонального використання земель…………………….7
1.1 Земля як об’єкт правового регулювання.................................................7
1.2 Поняття, завдання та зміст охорони і раціонального використання земель..............................................................................13
1.3 Організаційно-правові заходи охорони земель.....................................21
Розділ 2: Функції державного управління в галузі охорони
і раціонального використання земель………………….29
2.1 Загальна характеристика управління в сфері охорони і раціонального використання земель....................................................29
2.2 Порядок ведення державного земельного кадастру.............................32
2.3 Контроль за охороною і використанням земель...................................35
Розділ 3: Особливості юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства..........................41
Розділ 4: ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ТА ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ.................................54
Висновки.......................................................................................................................66
Список використаної літератури….........................................................................70
Вступ
Актуальність теми. В системі екологічної безпеки суверенної незалежної України охорона, зберігання та використання земельних ресурсів на ос-нові нормативно-правових актів є важливим елементом національної безпеки. В цьому аспекті ефективне використання земельних, водних і виробничих ресурсів в України є завданням держав-ного значення.
Показники валової продукції зернових, одержаної в 2001—2002 рр., свідчать про те, що Україна в умовах ринкових відносин і приватної власності на землю і майно має всі можливості забезпечити населення ви-сокоякісними вітчизняними продуктами харчування в достатній кількості і бути в лідерах експорту не тільки зернових, а й інших видів сільсько-господарської продукції, включаючи і про-дукцію тваринництва. Ця перспектива дер-жави, що базується на значних земельних, водних, меліоративних та матеріально-тех-нічних ресурсах, є визначальним показни-ком ефективної підтримки вітчизняного товаровиробника.
Наша держава має могутній природно-ресурсний потенціал. Зе-мельний фонд України становить 5,7 % території Європи. При цьому на загальноєвропейському фоні його вирізняє висока питома вага сіль-ськогосподарських угідь, особливо ріллі, що пов’язано з високою при-родною якістю українських земель, великою питомою вагою в їх складі чорноземів. Так, сільськогосподарські угіддя України складають 18,9 % загальноєвропейських, а рілля — відповідно 26,9 %. Відносно території нашої країни сільськогосподарські угіддя займають 41,84 млн. га, або 69,3 % території, в тому числі 33,19 млн. га ріллі (55 %), 7,63 млн. га при-родних кормових угідь — сіножатей і пасовищ (12,6 %). В розрахунку на одного мешканця припадає 0,82 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,65 га ріллі, тоді як у середньому по Європі ці показники станов-лять відповідно 0,44 і 0,25 га [32, с. 197-199].
Водночас, розораність українських земель є найви-щою в світі. Вона досягла 72 % в середньому по Україні, в ряді регіонів перевищуючи 88%. До обробітку залучені малопродуктивні угіддя, включаючи прируслові луки і пасовища та схилові землі.
Розвиток різних форм власності та господарювання на землі без су-ворого і надійного державного екологічного та митного контролю за ввезенням небезпечних відходів, брак відповідної законодавчої бази призвели до споживацького ставлення до землі. Ситуацію ускладнює використання у вели-кій кількості мінеральних добрив, пестицидів та інших хімічних препа-ратів разом з промисловим і радіаційним забрудненням, що, в свою чергу, може ще біль-ше ускладнити екологічну ситуацію в Україні.
Виходячи з усього викладеного вище, тема даної роботи видається надзвичайно актуальною, оскільки охоплює широке коло питань, пов’язаних з погіршенням стану навколишнього природного середовища, особливо земельних ресурсів. Крім того, одним із її завдань є вироблення реальних пропозицій, орієнтованих на необхідність вдосконалення чинного земельного законодавства України, адже сучасні земельні проблеми в Україні віддзеркалюють всю складність процесу формування ринкової економіки. Від них значною мірою залежить добробут народу, вирішення складного завдання — його продовольчого забезпечення. Також, попри все, варто звернути увагу на своєчасне прийняття Верховною Радою України минулого року Закону України „Про охорону земель”, положення якого значно підсилили і конкретизували дію Земельного кодексу України в частині забезпечення раціонального використання і охорони земель.
У вітчизняній правовій літературі практично відсутні комплексні наукові (як теоретичні, так і прикладні) дослідження проблем раціонального використання та охорони земель, які б ґрунтувалися на новітньому законодавстві.
Окремим аспектам з цього питання присвячені праці В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, В.І. Андрейцева, Н.О. Багай, А.М. Гетьмана, Т.С. Дмитренка, М.І. Єрофеєва, Н.Д., Каракаша, В.В. Носіка, О.О. Погрібного, В.І. Семчика, Н.І. Титової, Г.В. Тищенка, Н.І. Орлова, М.І. Малишка, В.Л. Мунтяна, В.І. Федоровича, М.В. Шульги, Ю.С. Шемшученка, В.В. Янчука, В.В. Книша та інших науковців.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у прагненні з’ясувати на основі опрацьованого нормативного і наукового матеріалу особливості земель, суть їх раціонального використання, заходи по їх охороні, а також специфіку відповідальності за порушення земельного законодавства.
Тема роботи вимагає вирішити такі завдання:
дати визначення поняттям „правова охорона земель” та „раціональне використання земель”, встановити їх зміст і особливості
з’ясувати перелік організаційно-правових заходів охорони земель;
висвітлити основні функції державного управління в сфері охорони і раціонального використання земель;
окреслити основні види і особливості юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства;
проаналізувати стан і перспективи раціонального використання та охорони земель в Україні, а також в Івано-Франківській області.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом роботи виступають суспільні відносини, що сформувалися у процесі використання та охорони земель, та їх правова регламентація.
Безпосереднім предметом дослідження є комплекс нормативно-правових актів, які стосуються даного питання, а також підручники, монографії і наукові статті відомих вітчизняних і зарубіжних вчених.
Методи дослідження. В ході дослідження використано дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (діалектичний, систем-ний, комплексний) та спеціальні методи дослідження (метод тлумачення правових норм). За допомогою діалектич-ного методу досліджувався розвиток положень про регулювання охорони та раціонального використання земель. Застосування методу системного аналізу дозволило визначити правовий статус землі се-ред інших природних ресурсів, які складають власність Українського народу. Взаємозв’язок, дія і
