Стадія перевірки фактичних обставин, їх аналізу та ухвалення юридично значущого рішення полягає у зістав-ленні результатів фактичного стану справ на підконтрольному об’єкті з вимогами екологічних імперативів, оцінці його діяль-ності та ухваленні відповідних рішень.

Початком проведення цієї стадії слід вважати фактичне здійснення заходів щодо перевірки і аналізу справ на підконт-рольному об’єкті. Контролюючі органи відвідують для перевірки підприємства, установи, організації, інші підконтрольні органи і на місці аналізують фактичний стан справ. З цією метою контро-люючим суб’єктам надане право безперешкодно відвідувати, пред’явивши службове посвідчення встановленої форми, підкон-трольні об’єкти для перевірки. Адміністрація таких об’єктів зо-бов’язана забезпечити доступ для здійснення перевірок відпо-відним органам чи їх посадовим особам. У деяких випадках фак-тичні обставини на підконтрольних об’єктах аналізуються шляхом ознайомлення з різноманітними документами, які відоб-ражують природоохоронну діяльність таких об’єктів, її ефек-тивність і якість.

За результатами проведених перевірок органами екологічного контролю ухвалюються відповідні рішення, формою яких є правові акти у виді офіційних документів. Офіційне документальне закріплення здобутих результатів с невід’ємним компонентом цієї стадії, що відображує її формально-юридичний аспект [32, с.90].

Остання стадія провадження екологічного контролю — стадія перевірки виконання рішення — має за мету нагляд органів, які здійснюють екологічний контроль за своєчасним і правильним виконанням підконтрольними суб’єктами наданих їм вказівок, аналіз одержаних від них відповідей, перевірку проваджуваної діяльності щодо усунення виявлених порушень чинного еко-логічного законодавства. Дана стадія проводиться контролюючи-ми органами, які виконували попередні стадії. В окремих випад-ках до перевірки виконання рішень залучаються інші суб’єкти.

Безпосередньо перед перевіркою зазначені органи повинні оз-найомитися з документами, де відображений аналіз фактичного стану справ на підконтрольному об’єкті. Це є однією з головних умов об’єктивного здійснення стадії перевірки виконання рішень.

Звіт підконтрольних об’єктів завжди повинен мати письмовий характер. Формою звітів можуть бути різні довідки, інформаційні листи щодо проведених заходів та ін. У звітах відображуються фа-була рішень з переліком допущених порушень і запропонованих рекомендацій, схвалених контролюючими органами за результата-ми проведеного контролю, а також заходи, проведені підконтроль-ними об’єктами щодо усунення допущених порушень.

Ця стадія завершується анулюванням наданого підконтроль-ному об’єкту рішення. Цим фактом в цілому закінчується провад-ження з екологічного контролю [32, с.90-92].

Державний контроль за використанням та охороною земель — це одна з основних функцій державного управління земельним фондом. Під ним розуміється врегульована нормами права владно організуюча діяльність спеціально уповноважених державних органів, спрямована на забезпечення додержання норм земельного законодавства всіма суб’єктами відповідних суспільних відносин (державними та громадсь-кими органами, підприємствами, установами, організаціями і громадя-нами), попередження та виявлення правопорушень, вжиття заходів впливу на порушників і поновлення порушених прав землевласників і землекористувачів.

Такий контроль здійснюється радами, а також Державним комітетом України по зе-мельних ресурсах, Міністерством охорони навколишнього природного середовища Украї-ни, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами [25,с.487].

Спеціально уповноваженим державним органом, на який законо-давством покладено здійснення контролю за використанням і охоро-ною земельних ресурсів, є Держкомзем України. Саме для виконання цієї функції і функції моніторингу в структурі центрального апарату Держкомзему створено Управління моніторингу земель. На місцях контроль за використанням земель у системі Держкомзему покладений на обласні, Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів та районні відділи земельних ресурсів [18].

Контроль за охороною і раціональним використанням земель, що здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища, є надвідомчим. Земля є об’єктом його контроль-ної діяльності як один з основних природних ресур-сів, який охороняється в комплексі з іншими природними ресурсами і природними умовами з метою їх раціонального використання, охоро-ни, відтворення і забезпечення екологічної безпеки. Для здійснення контрольної функції в структурі Міністерства охорони навколишнього природного середовища було створено Державну екологічну інспекцію. Остання, згідно з Положенням про неї, затверд-женим постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р., являє собою систему регіональних і територіальних органів дер-жавної виконавчої влади, що організовують і проводять контроль в га-лузі охорони навколишнього природного середовища [31, с. 169-179].

Самоврядний контроль за використанням та охо-роною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами. Самоврядний контроль є видом державного контролю. Він здійсню-ється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Відповідно до Закону України „Про місцеве само-врядування в Україні” та ст. 189 Земельного кодексу України, до відання виконавчих органів сільських, селищних, мі-ських рад належить: здійснення контролю за додер-жанням земельного законодавства, використанням і охороною земель; здійснення контролю за виконанням проектів і схем землеустрою, проектів внутрішньогос-подарського землеустрою.

Районні та обласні ради, як це передбачено зазначе-ним законом, безпосередньо не здійснюють контроль за використання та охороною земель. Разом з тим, вони мають інші повноваження, які опосередкованим чином дають змогу контролювати додержання вимог земель-ного законодавства [12].

Громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадсь-кою інспектурою, створення якої покладено на відповідні ор-гани місцевого самоврядування, а створення правових під-став їх діяльності — на центральний орган виконавчої влади по земельних ресурсах. Інститут громадської інспектури у сфері використання та охорони земельних ресурсів перебуває сьогодні у стадії формування [60, с.110].

Основними завданнями громадського контролю у галузі охорони навколишнього природного середови-ща, в т.ч. і земель, є: безпосередня участь громадсько-сті у справах покращення екологічної ситуації; надан-ня допомоги органам державного контролю в забезпе-ченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища підприємства-ми, установами, організаціями та громадянами, попере-дження та виявлення