Водночас громадський контроль за охороною і раціональ-ним використанням земельних ресурсів здійснюють громад-ські інспектори з охорони навколишнього природного середо-вища, що діють на підставі окремого Положення про громадських інспекторів з охорони навколишньо-го природного середовища, затвердженого наказом Міністерс-тва екології та природних ресурсів від 27 лютого 2002 р [17]. Організація та координація діяльності відповідних громадських інспекто-рів здійснюється органами Державної екологічної інспекції. Кожний громадський інспектор закріплений за відповідним підрозділом Державної екологічної інспекції або за держав-ним інспектором з охорони навколишнього природного сере-довища, сфера діяльності якого збігається з напрямом приро-доохоронної діяльності громадського інспектора (однією з та-ких сфер є охорона земельних ресурсів).

Розділ 3: Особливості юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Поряд з організаційно-правовими заходами охорони зе-мель чинне законодавство України передбачає юридичну від-повідальність за порушення земельного законодавства. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, ад-міністративну або кримінальну відповідальність відповід-но до законодавства за такі порушення:

укладення угод з порушенням земельного законодав-ства;

самовільне зайняття земельних ділянок;

псування сільськогосподарських угідь та інших зе-мель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речо-винами і стічними водами, засмічення промисловими, по-бутовими та іншими відходами;

розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;

невиконання вимог щодо використання земель за ці-льовим призначенням;

порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

знищення межових знаків;

приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

непроведення рекультивації порушених земель;

знищення або пошкодження протиерозійних і гідро-технічних споруд, захисних насаджень;

невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

самовільне відхилення від проектів землеустрою;

ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

порушення строків розгляду заяв щодо відведення зе-мельних ділянок (Стаття 211 Земельного кодексу України).

Юридична відповідальність за земельні правопорушення залежно від їх характеру та від застосування санкцій поділяється на дисциплінарну, адміністративну, кримінальну, а також ци-вільно-правову.[37, с.98]

Дисциплінарна відповідальність полягає у застосуванні до правопорушників заходів дисциплінарного впливу. Дисциплі-нарні стягнення накладаються за незначні порушення земель-ного законодавства на посадових осіб, робітників і службовців на підставі норм трудового права, а членів колективних сільськогосподарських виробників — на підставі їх cтатуту. Дисциплінарні стягнення накладаються адміністрацією за місцем роботи правопорушника, або орга-нами управління колективних сільськогосподарських підпри-ємств. Вони можуть накладатися також вищим органом за підлеглістю.

Адміністративно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства встановлюється широким колом державних органів, які здійснюють регулюючу і правоохорон-ну діяльність. Вона настає для органів або посадових осіб, з якими винний не перебуває в службових або трудових відно-синах і яким він безпосередньо не є підлеглим. Адміністра-тивно-правова відповідальність відрізняється від кримінальної та цивільної оперативністю реагування на правопорушення і великим вибором заходів впливу на осіб, які їх допускають. Адміністративно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства застосовується у випадках, коли діями або бездіяльністю особи порушені адміністративно-пра-вові норми, що регулюють земельні відносини; у результаті порушення вимог норм адміністративного права власнику землі чи землекористувачу завданий такий збиток, що не пе-редбачає кримінальної відповідальності; землеробу не завда-но збитків порушенням адміністративно-правових норм, але склалась реальна загроза заподіяння такого збитку.

Перелік земельних правопорушень, за вчинення яких на-ступає адміністративна відповідальність, наводиться в актах адміністративного і земельного права.

Серед усіх видів адміністративної відповідальності за по-рушення земельною законодавства впливовим вважається грошовий штраф. Ця міра поєднує в собі і моральний, і ма-теріальний вплив на порушника [27, с.174-175].

Кодекс України про адміністративні правопорушення пе-редбачає накладення, штрафу за псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52). Згідно з цією статтею „... псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, неочищеними стічними ведами, виробничими та іншими відхо-дами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур’янами — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від восьми до п’ятнадцяти неоподатко-вуваних мінімумів доходів громадян”.

Стаття 53 цього Кодексу передбачає накладення штрафу за порушення правил використання земель: „Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природо-охоронного режиму використання земель, розміщення, проек-тування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, зни-щення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних спо-руд, захисних лісонасаджень — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до двадцяти неоподатковува-них мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від де-сяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

Стаття 531 КпАП передбачає накладення штрафу за са-мовільне зайняття земельної ділянки: на громадян — від од-ного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома-дян і на посадових осіб — від восьми до п’ятнадцяти неопо-датковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладення штрафу передбачається за приховування або перекручення даних земельного кадастру (ст. 532 КпАП): „Перекручення даних державного земельного кадастру і при-ховування інформації про наявність земель запасу або ре-зервного фонду — тягнуть за собою накладення штрафу на посадову особу від трьох до десяти неоподатковуваних міні-мумів доходів громадян”.

Стаття 54 КпАП передбачає накладення штрафу за не-своєчасне повернення тимчасово займаних земель або не приведення їх у стан, придатний для використання за призна-ченням. Зазначені правопорушення тягнуть за собою накла-дення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподаткову-ваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У зазначених розмірах штраф накладається і при невиконанні умов знімання, зберігання