За ґрунтово-кліматичними умовами область поділяється на три агрогрунтові зони:

Придністровська зона займає північну і східну частини області: Рогатинський район, північну частину Галицького району, незначну північно-східну частину Тисменицького району, весь Тлумацький і Городенківський райони, більшу частину Снятинського району та східну частину Коломийського району. Грунтовий покрив цієї зони представлений опідзоленими ясносірими, сірими і темносірими грунтами, чорноземами опідзоленими і вилугованими та різного ступеня, змитості й оглеєння їх різновидностями. В долинах річок та балок цієї зони зустрічаються лучні, дернові й болотні ґрунти.

Прикарпатська (Передгірська) зона проходить через центральну частину області й займає весь Калуський район, частину території Галицького, Тисменицького, Коломийського, Долинського, Богородчансь-кого, Рожнятівського, Надвірнянського і Косівського районів. Ґрунти тут дернові опідзолені, дерново-підзолисті та буроземно-підзолисті.

Карпатська зона займає західну та південно-західну частини території області. Сюди входять частина Долинського, Рожнятівського Косівського, Богородчанського, Надвірнянського і Верховинський район.

У гірській зоні виражена вертикальна зональність ґрунтів, де найбільш поширені бурі лісові, дерново-буроземні та буроземно-підзолисті ґрунти [34].

Амплітуда коливань середньорічного змиву ґрунту внаслідок водної ерозії на ерозійно небезпечних територіях в Передгірській зоні складає 7,5-45, у Придністровській - 9,0-60,0 т/га. Згідно розрахунків втрати гумусу при цьому складають від 0,1 до 2,4 т/га.

Слід зауважити, що гумус - це одна з найважливіших складових частин грунту, від якої залежить розвиток процесу ґрунтоутворення, рівень родючості, ефективність агрозаходів щодо підвищення врожаїв сільськогосподарських культур та засобів захисту навколишнього середовища від забруднення при застосуванні засобів хімізації у землеробстві.

Узагальнення результатів досліджень проведених працівниками Івано-Франківським центром “Облдержродючість” свідчать, що багаторічна оранка земель усіх типів грунтів і тривале використання їх в умовах без достатніх заходів по компенсації втрат гумусу призводить до зменшення його вмісту в основному з двох причин: процесами ерозії ґрунтів і перевагою процесів мінералізації гумусу над процесами його відтворення [34].

Площі еродованих земель області подано в таблиці 1.

Таблиця 1.

Площі земель області, що зазнають ерозійних процесів (тис. га)

Назва району | Всього еродованих і ерозійно небезпечних земель | Розміщення орних земель по схилах

с/г угіддя | в т.ч.рілля | 3-5° | 5-7° | >7°

Богородчанський | 2,450 | 2,240 | 0,640 | 0,760 | 0,110

Верховинський | 0,927 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000

Галицький | 21,020 | 17,300 | 5,240 | 7,340 | 3,150

Городенківський | 13,700 | 10,980 | 4,590 | 3,510 | 1,250

Долинський | 5,900 | 2,000 | 0,600 | 0,100 | 0,500

Калуський | 1,686 | 1,585 | 1,525 | 0,060 | 0,000

Коломийський | 11,100 | 6,842 | 2,838 | 2,178 |

0,636

Косівський | 8,395 | 1,727 | 0,493 | 0,719 | 0,407

Надвірнянський | 3,973 | 1,710 | 0,420 | 0,640 | 0,490

Рогатинський | 30,160 | 25,820 | 7,180 | 9,560 | 7,070

Рожнятівський | 5,960 | 1,940 | 1,100 | 0,400 | 0,060

Снятинський | 12,256 | 8,490 | 3,586 | 2,630 | 1,606

Тисменицький | 7,900 | 7,060 | 2,929 | 2,146 | 0,434

Тлумацький | 12,250 | 10,690 | 6,380 | 2,550 | 1,140

За останні роки кількість виносу поживних речовин в порівнянні з кількістю надходження їх у ґрунт збільшується в усіх зонах землеробства області

Дефіцит поживних речовин і гумусу, в свою чергу, вплинув на вміст цих речовин у ґрунті.

Слід зауважити, що основними джерелами забруднення навколишнього середовища в області є електростанції, транспорт, промисловість та використання в землеробстві засобів захисту рослин.

Контроль за екологічним станом довкілля в області ведуть декілька служб. Середних них є і радіологічно-токсикологічна служба обласного центру “Облдержродючість” створена у 1974 році.

Основним завданням її є здійснення радіологічного і токсикологічного контролю за станом забруднення земель сільськогосподарського призначення та продукції рослинництва радіонуклідами, важкими металами і залишками пестицидів.

З цією метою в кожному адміністративному районі у 1976 році закладено постійні контрольні ділянки на різних типах ґрунтів сільськогосподарського призначення.

Найнебезпечнішим з екологічної точки зору видом деградації земель є їх радіоактивне забруднення.

При визначенні ступеня радіоактивної деградації ґрунтового покриву області користувалися даними суцільного радіологічного обстеження, що проводилося в період з 1998 по 2004 роки одночасно з агрохімічною паспортизацією земель сільськогосподарського призначення [34].

В області обстежено 270750 гектарів грунтів сільськогосподарських угідь.

За даними обстеження грунтів в господарствах нараховується 8790 гектарів забруднених радіонуклідом цезієм - 137 зі щільністю забруднення 1 - 5 Кі/км2, що складає 3,3% від обстежених площ.

З них найбільша кількість, 4290 гектарів, знаходиться у Снятинському районі, 1200 - в Городенківському, 2500 - в Косівському та 800 гектарів в Верховинському районі.

У Снятинському та Городенківському районах більшість площ забруднених грунтів складають орні землі, а у Косівському та Верховинському районах - в основному грунти природних кормових угідь (луки і пасовища).

Максимальна щільність забруднення цезієм - 137 у деяких господарствах Снятинського району складає 2,51, Городенківського - 1,2, Верховинського та Косівського районів - 1,1 - 1,62 Кі/км2.

Середньо деградовані ґрунти, щільність забруднення яких дорівнює 1 - 5 Кі/км2, не можуть забезпечити виробництва високоякісної продукції, особливо для виробництва продуктів дитячого харчування.

Решту площ сільськогосподарських угідь області не забруднені або слабо забруднені цезієм - 137 і щільність забруднення їх не перевищує 1,0 Кі/км2

Ґрунтів зі щільністю забруднення вище 5,0 Кі/км2 в області немає.

Щодо забруднення сільськогосподарських угідь стронцієм - 90, то 270350 га грунтів області, або 99,8% мають щільність забруднення до 0,15 Кі/км2, з них 86830 га до 0,02 Кі/км2.