органи, на які згідно з законодавством покладені відповідні управлінські функції. Відносини між суб’єктами управління і його об’єктами будуються на засадах владної субординації (відносини „влада—підкорення” або „розпорядження—виконання”), тобто носять „вертикальний” або адміні-стративно-правовий характер.
Суб’єкти державного управління розрізняються за обсягом і харак-тером компетенції. У сфері земельних відносин певні управлінські функції мають органи загальної, міжгалузевої, галузевої і спеціальної компетенції.
До органів загальної компетенції, що здійснюють відповідні управ-лінські функції, належать Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві ради і місцеві державні адміністрації.
Одним з найважливіших органів міжгалузевого управління в сфері охорони і раціонального використання земель є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Певні управлінські функції щодо земельного фонду мають у межах своєї компетенції також Міністерство аграрної політики України, Мі-ністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захис-ту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державний ко-мітет лісового господарства України, Національне космічне агентство України, Державний комітет України по водному господарству, Дер-жавний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Украї-ни, деякі інші центральні органи виконавчої влади.
Галузеве управління земельним фондом здійснюють міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, до відання яких належить відповідна частина земельного фонду, і не залежить від тери-торіального розміщення земель.
Нарешті, органом спеціальної компетенції в сфері земельних відно-син є Державний комітет України по земельних ресурсах [32, с.148].
Відповідно до положення про Державний комітет України по земельних ресурсах затверджене указом Президента України від 14 серпня 2000 року Держкомзем у своїй діяльності здійснює такі повноваження:
готує пропозиції щодо вдосконалення регулювання земельних відносин, розпорядження земель державної та комунальної власності, державного контролю за використанням і охороною земель, а також змісту, організації та порядку ведення державного земельного кадастру, здійснення моніторингу земель;
розробляє державні програми з питань розвитку земельних відносин, приватизації земель, раціонального використання, охорони та здійснення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також здійснює нормативно-методичне забезпечення їх виконання;
бере участь у розробленні проектів Державного бюджету України, Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
організовує та забезпечує проведення робіт з грошової, в тому числі експертної, оцінки земель, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку проведення таких робіт;
забезпечує розроблення та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, їх захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
бере участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель, кредитних відносин та вдосконалення системи оподаткування;
здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за додержанням земельного законодавства, в тому числі встановленого порядку вилучення і надання земельних ділянок, режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання, власниками земельних ділянок і землекористувачами;
готує разом з іншими центральними органами виконавчої влади пропозиції щодо вдосконалення захисту права власності на землю та права користування землею;
розглядає та в межах своєї компетенції бере участь у затвердженні нормативно-технічних документів з питань розроблення землевпорядної документації, ціноутворення у проектуванні, будівництві, експлуатації об’єктів і споруд;
здійснює у складі державного земельного кадастру реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок, веде Державний реєстр прав на землю та нерухоме майно, організовує в установленому законодавством порядку в єдиній системі державних органів земельних ресурсів надання громадянам і юридичним особам додаткових платних послуг у сфері землеустрою та використання даних державного земельного кадастру за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;
організовує в установленому порядку землевпорядні роботи;
здійснює відповідно до законодавства моніторинг земель, організовує здійснення заходів щодо відновлення корисних властивостей земельних ділянок;
здійснює державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обгрунтувань цих програм і планів;
здійснює інші повноваження, необхідні для виконання покладених на нього завдань [18].
Органи державного управління земельним фондом реалізують цілі і завдання управління через функції управління — напрями управлінської діяльності, що мають правовстановлюючий (правозмінюючий, правоприпиняючий), правозабезпечуючий чи правоохоронний характер. Функції державного управління у відповідній сфері розрізняються за різними критеріями: за органами, що їх здійснюють; місцем і значен-ням в управлінському процесі; юридичними наслідками, які тягне за собою їх здійснення тощо.
Обсяг управлінських повноважень суб’єктів державного управління земельним фондом визначений Земельним кодексом України, а також законодавчими актами, що регулюють правовий статус відповідних державних органів.
Здійснюючи свої управлінські функції щодо земельного фонду, ор-гани державного управління мають право видавати акти управління нормативного та індивідуального характеру. З метою реалізації відпо-відних владних повноважень органи державного управління також ви-користовують певне ресурсне забезпечення: правове, інформаційне, організаційне, економічне, технічне, технологічне та інше [29, c.213].
2.2 Порядок ведення державного земельного кадастру.
Відповідно до ст. 23 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” державні кадастри всіх природних ресурсів, в тому числі землі, ведуться з метою обліку кількісних, якісних та інших характеристик природних ресурсів, обсягу, характеру та режиму їх ви-користання.
Земельний кодекс України деталізує призначення і зміст державного земельного кадастру. Його ведення необхідне для за-безпечення місцевих рад, заінтересованих підприємств, установ, орга-нізацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природ-ний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони землі, регулювання земельних відносин, землеустрою, обгрунтування розмірів плати за землю [2].
За змістом державний земельний кадастр включає відомості і доку-менти про правовий режим земель, їх розподіл серед землевласників і землекористувачів, у тому числі орендарів, за