КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Правове регулювання охорони праці

ЗМІСТ

Вступ.

Розділ 1. Поняття охорони праці та її правове забезпечення.

Розділ 2. Загальні гарантії прав працівників на охорону праці.

2.1. Охорона праці жінок;

2.2. Охорона праці неповнолітніх осіб;

2.3.Додакові гарантії на охорону праці осіб з пониженою працездатністю.

Розділ 3. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань

і аварій.

Розділ 4. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

Висновки.

Додатки.

Список використаної літератури.

ВСТУП

Коли люди гинуть на війні або вмирають від невиліковних хвороб з цим злом важко присмиритись. Але коли у мирний час у звичайній повсякденній праці люди отримують каліцтва, від яких стають інвалідами або вмирають якщо це трапляється з сотнями, тисячами людьми переважно середнього віку, то подібне явище просто не вкладається в свідомість. Людство впоралося з багатьма захворюваннями, але дотепер не навчилась надійно захищати людину, її життя, здоров’я в процесі повсякденної праці, за даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від нещасних випадків займає 3 місце після серцево-судинних захворювань, причому гинуть працездатні люди, віком до 40 років. Тому, зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки вони не можуть компенсувати людині втраченого життя. Окрім соціального, охорона праці має важливе економічне значення – це і висока продуктивність праці зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці. А розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати пов’язані з нещасними випадками, складають 1% світового валового національного продукту.

Цілком зрозуміло, що вивченню питань охорони праці її правовому регулюванні приділяється серйозна увага. Вчені інженери, лікарі, психологи, представники інших наук та фахів вивчають проблеми створення безпечних та не шкідливих умов праці. Адже саме за таких умов людина здатна працювати високопродуктивно. Питання щодо забезпечення умов праці завжди супроводжували розвиток цивілізації і людства.

Умови праці розглядалися в працях Аристотеля (387)-322 рр. до н.е.), Гіппократа (400-377 рр. до н.е.).

М.В. Ломоносов (1711-1765) написав основоположні праці про безпеку в гірництві. Багато зробили для наукового вивчення і вдосконалення гігієни праці в умовах інтенсивного розвитку промисловості вчені Д.П.Ні кольський (1855-1918 рр.) О.О.Прес (1857-1930), В.О. Левицький (1867-1943 рр.), М.О. Вендорчик (1857-1933).

Правовою основою щодо охорони праці є Конституція України, Закону України “По охорону праці”, “Про охорону здоров’я”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, а також Кодекс законів про Працю України.

Правове регулювання охорони праці знайшло відображення, в нормах глави ХІ “Охорона праці” (ст.ст. 153-113), глави ХІІ “Праця жінок” (ст.ст. 174-186) , глави ХІІІ “Праця молоді” (ст.. 187-200) КзпП.

З охороною праці тісно пов’язана низка правових норм, що відноситься до певних галузей права. Це норми цивільного права, що встановлюють майнову відповідальність при ушкодженні здоров’я або смерті громадянина, норми адміністративного права, що визначають адміністративну відповідальність, порядок притягнення до неї органами охорони праці, норми кримінального права, що встановлюють відповідальність при вчиненні злочинів у галузі охорони праці і техніки безпеки. Ці правові норми безпосередньо спрямовані на забезпечення безпечних і здорових умов праці. В усіх цих галузях відображена державна політика в галузі охорони праці, що базується на принципах: пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці; комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища соціального захисту працівників повного відшкодування шкоди особам, які зазнали шкоди від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань участі держави і професійних заварювань щодо охорони праці, здійснення навчання населення. Професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій, громадських об’єднань, що вирішують різні проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду, щодо поліпшення умов праці і підвищення безпеки праці.

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ЇЇ ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

Право на безпечні та нешкідливі умови праці визнано в Україні одним з конституційних прав людини і громадянина. Забезпечення цього права здійснюється за допомогою системи правових соціально-економічних організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних лікувально-профілактичних заходів та засобів.

У своїй сукупності нормативні акти про охорону праці – це правила стандарти, норми, положення. Інструкції, та ніші документи, яким надано чинність правових норм обов’язкових для виконання. У науковій літературі охорону праці як правову категорію розглядають у широкому, та вузькому значенні.

При вживанні терміну “Охорона праці” в широкому розумінні до його поняття відносять ті гарантії для працівників, що передбачають усі норми трудового законодавства. Проте термін “охорона праці” в чинному трудовому законодавстві вживається не в такому широкому, тобто буквальному значенні цих слів, а в більш вузькому. У вузькому значенні під охороною праці розуміється сукупність заходів щодо створення безпосереднього в процесі роботи нормативних безпечних технічних і санітарно-гігієнічних умов для працюючих.

Охорона праці пов’язана з різними галузями науки такими як медицина, токсикологія, токсикологія, фізіологія, біологія, біохімія, хімія, механіка, електротехніка, фізика, психологія, епідеміологія. В останні десятиріччя з’явилась нова наука – ергономіка, що вивчає методи взаємодії техніки і людини. Традиційно вважалось, що людина повинна пристосуватись до роботи. Використовували навіть