інспектора.
У разі встановлення розбіжностей між задекларованим доходом та доходом, визначеним при застосуванні непрямих методів, орган податкової служби у письмовій формі пропонує платнику податку документально обґрунтувати виявлену розбіжність. Якщо платник не зможе виконати цю вимогу шляхом використання легалізованих джерел, орган податкової служби має право самостійно кваліфікувати її як доход і обчислити суму належного до сплати податку. Нормативні акти з фінансів, податків, страхування та бухгалтерського обліку №3(28) лютий 1999р. Порядок застосування непрямих методів визначення обсягу операцій, що обкладаються податком на додану вартість, затверджений Постановою КМУ від 18 грудня 1998р. №1997
На думку автора органи податкової служби повинні зобов`язати платника обґрунтувати виявлену розбіжність, що допоможе в подальшому вірно вирішити питання сплати належного податку.
У разі доведення невідповідності витрат платника (фізичної особи) доходам на встановлену різницю збільшується оподатковуваний доход та застосовуються відповідні ставки прибуткового податку з метою наказування. Органи податкової служби в суді повинні надати відомості про дійсні джерела, з яких було отримано платником не задекларований доход.
Встановлення прихованих від оподаткування доходів непрямим методом у юридичної особи не є підставою для стягнення донарахованих сум податків з юридичної особи, а може бути лише доказом для суду про джерела тіньового доходу фізичної особи - платника податків. Але в постанові вказано на застосування фінансових санкцій до всіх платників податків - як до юридичних, так і для фізичних осіб, а також накладання адміністративних штрафів, а застосування кримінальних заходів не передбачається. п.9 Порядку застосування непрямих методів визначення обсягу операцій, що обкладаються податком на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 18 грудня 1998р. №1997.
Це створює певні ускладнення в роботі податкових органів щодо визначення суб`єктів по застосуванні контрольних санкцій та ступеня відповідальності. Отже, ми бачимо що питання щодо непрямих методів в українському законодавстві не має чіткого затвердження. На наш погляд вирішення цього питання має дуже важливе значення для розвитку діяльності в сфері здійснення контролю за справлянням податків та інших обов`язкових платежів. про це свідчить досвід іноземних країн. В майбутньому Податковому кодексі України обов`язково повинно бути всебічно визначено порядок застосування непрямих методів та всі питання, пов`язані з його застосуванням, адже одними каральними заходами ніяку проблему не вирішити. Можливо є навіть сенс у створенні такого підрозділу податкової служби, який би вів контроль за поданням декларацій про витрати, реєстрував і надавав іншим підрозділам у випадках необхідності відомості про обсяги витрат платників податків.
ВИСНОВКИ
Основою дослідження висвітленої теми стало законодавство, певні теоретичні матеріали, що стосуються діяльності державної податкової служби України, особливо її основного завдання - контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю, повнотою та своєчасність сплати податків.
В наш час в Україні мають місце дуже складні економічні перетворення. Розвиваються приватна і колективна форми власності, що призводить до втрати державою значної частини власних доходів. Основну частину надходжень до бюджету складають податки, тому питання оподаткування є постійним предметом дослідження, але увага в основному приділяється самим податкам та податковій системі. Але життєздатність і надійність податкової системи, а здебільшого стабільність економіки держави загалом залежить також і від рівня організації податкової служби держави, налагодженості її роботи, в тому числі і по контролю за дотриманням податкового законодавства та сплатою податків. Дуже влучно з цього приводу висловився Леонід Кучма: “Податківці - це “державне око”, у фінансовому забезпеченні функціонування державного організму”. Л.Кучма : Стратегічні цілі податкових перетворень у підтримці та стимулюванні реальної економіки : Вісник АДПСУ. №38, жовтень 1999р.
Україна з точки зору контролю за виконанням платниками податків законодавства, характеризується такими чинниками:
низька фінансова дисципліна платників податків, як наслідок низької податкової культури суспільства;
завищена фіскальна орієнтація податкової політики;
недосконала законодавча база щодо податкової сфери.
На нашу думку, слід зазначити, що значна частина правових актів в сфері оподаткування є складною і незрозумілою широкому і різноманітному колу платників податків, дуже багато існує упущень в податковому законодавстві, суперечностей. Внаслідок цього виникає дуже велика кількість порушників і вона буде збільшуватись, так як існує неспроможність держави врегулювати систему ефективного контролю та виявлення правопорушень.
Така політика держави не тільки не створює умов для розвитку економіки, а й мимоволі заганяє платника податків в глухий кут, здійснювати неправильні дії в сфері оподаткування.
Можна сказати, що ухилення від сплати податків є реакцією платників на недосконалість норм податкового права і на невідчутність реального, суворого контролю. І відповідно, ми бачимо реальну потребу в створенні простого і дієвого податкового контролю, який буде чітко врегульований законом.
Список використаної літератури :
Конституція України.
Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Митний кодекс України.
Проект Податкового кодексу України.
Закон України від 5 лютого 1998р. “Про внесення змін до Закону України “Про державну податкову службу в Україні””.
Закон України від 2.02. 1994р. “Про систему оподаткування”.
Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993р. “Про податок на промисел”.
Указ Президента України від 22.08.96р. №760 “Про утворення ДПА України та місцевих державних податкових адміністрацій”.
Наказ ДПА України від 3 серпня 1998р. №380 “Про затвердження Порядку присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платникам податків”.
Інструкція “Про порядок обліку платників податків”, затверджена Наказом ДПА України від 19 лютого 1998р. №70.
Наказ ДПА України від 27 січня 1998р. №43 “Про затвердження Положення про картку фізичної особи - платника податків”.
Порядок проведення оперативних перевірок і розгляду матеріалів до них; затверджений Розпорядженням ДПА України від 25.09 98р.
Указ Президента України від 23 липня 1998р. №817/98 “Про деякі заходи з делегування підприємницької діяльності”.
Лист Головної Державної податкової інспекції