а) в Ізоляторі тимчасового тримання — стеля, вікна, двері камер і приміщень, огорожа двору для прогулянок і контрольно-пропускного пункту;

б) у залі судового засідання — стіни, підлога, стеля, двері та вікна зали (кімнати) судового засідання;

в) у камері для утримання підсудних (засуджених) — стіни, стеля, підлога, вікна та двері камери;

г) у кабінеті працівника дізнання, слідчого, прокурора або іншому приміщенні стіни, стеля, підлога, вікна, двері;

д) під час конвоювання в легковому автомобілі — салон автомобіля;

е) під час конвоювання у вантажному автомобілі — борти і підлога кузова;

ж) під час конвоювання у спеціальному автомобілі — стіни, стеля, підлога, двері камер;

з) під час конвоювання у залізничному, пасажирському вагоні — стіни, стеля, підлога, вікно, двері купе;

і) під час конвоювання літаком (вертольотом) —салон, двері (люки);

к) під час конвоювання на гужовому транспорті або пішки — умовна лінія розміщення найближчих до колони конвоїрів.

Якщо втеча супроводжується нападом на працівника міліції, що загрожує його життю або здоров'ю, він застосовує вогнепальну зброю згідно з п. 2 ст. 15 Закону«Про міліцію».

Зброя для припинення втечі з-під варти може бути застосована лише в тому випадку, коли особі, яка здійснює втечу, відомо про взяття її під варту в передбаченому законом порядку. Зброя не може бути застосована проти особи, якщо їй не оголошена постанова, протокол або інші документи, в яких зафіксовано рішення уповноважених на те органів чи посадових Осіб про її затримання або взяття під варту, якщо для1 цього немає інших підстав.

Закон надає працівникам міліції право застосовувати зброю для припинення тільки такої втечі, яка відбувається в них на очах. Зброя може застосовуватися із початку втечі до того моменту, коли особа буде затримана або, навпаки, буде втрачена з поля зору працівника міліції (на це прямо вказано в нормі Закону: “для Затримання особи, яка намагається втекти з-під варти, а не втекла з-під варти”.

Вогнепальна зброя може бути застосована для затримання особи, яка погрожує застосуванням зброї або інших предметів, що загрожує життю І здоров'ю працівника міліції. Загроза життю і здоров'ю працівника міліції не може бути не розцінена як напад на нього.

Пункт 6 ч. 1 ст. 15 дає право працівникам міліції застосовувати зброю для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Транспортний засіб — це пристрій, призначений для перевезення людей або вантажу, а також такий, на якому встановлено спеціальне обладнання або механізм (п. 1.9 Правил дорожнього руху). Поняттям «транспортний засіб» охоплюються як механічні, так і будь-які інші транспортні засоби. Закон «Про міліцію» дозволяє працівникам міліції Застосовувати вогнепальну зброю для зупинки будь-яких транспортних засобів незалежно від їх відомчої належності, перебування в момент застосування зброї інших обставин."

Однак треба враховувати, що «Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні», затверджені Постановою Ради Міністрів УРСР № 49 від 27 лютого 1991 р., забороняють застосовувати пристрої для примусової зупинки автотранспорту, що здійснюють перевезення людей (у тому числі і вантажних автомобілів), автотранспорту, який належить дипломатичним," консульським та іншим представництвам іноземних держав, мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів; а також на гірських шляхах, ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах; мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях.

При застосуванні спеціальних засобів та зброї за умов, викладених у цій нормі, є дуже високий ризик тяжких наслідків, тому працівникам міліції, виходячи з принципу спричинення найменшої шкоди, слід дотримуватися викладених у правилах обмежень.

Застосовуючи вогнепальну зброю відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону «Про міліцію», працівник міліції зобов'язаний вжити всі можливі заходи, щоб не влучити у водія і пасажирів, а також в оточуючих. Стрільбу в даному випадку слід вести, як правило, з близької відстані по задніх колесах транспортного засобу, що переслідується, так, щоб умови застосування зброї гарантували особисту безпеку водіям та пасажирам. Найбільш оптимальними умовами застосування зброї в даному випадку є: рівна, пряма ділянка дороги, відсутність зустрічного транспорту та пішоходів, можливість безпечного з'їзду на обочину.

У законі прямо вказано, що зброя для зупинки транспортного засобу може бути використана тільки шляхом його пошкодження, тобто працівник міліції не повинен застосовувати зброю, якщо не впевнений, що не зможе це зробити без .ризику спричинення вогнепального поранення людям, які перебувають у транспортному засобі, що переслідується, та оточуючим.

Разом з тим працівник міліції, який правомірно застосував зброю для зупинки транспортного засобу, не повинен, на наш погляд, нести відповідальність за смерть та тілесні ушкодження водію, майнову шкоду, що настала внаслідок перекидання, наїзду транспортного засобу, який вийшов з-під контролю цього водія.

Працівник міліції, що зупинив за допомогою зброї транспортний засіб та влучив при цьому у водія, буде нести відповідальність за необережний злочин, за винятком випадків, коли він не повинен був та не міг передбачити таких наслідків. Наприклад, коли куля рикошетом від колеса автомобіля влучає у водія, коли постріл відбувається в момент різкого маневру транспортного засобу, який переслідується, або в момент наїзду транспортного засобу працівника міліції на перешкоду, в результаті чого працівник міліції не може передбачити зміну напрямку польоту кулі.

Якщо водій транспортного засобу маневруванням останнього притискує на швидкості автомобіль працівника міліції до кювета або перешкоди, останній має право застосувати зброю.

Частина 2 ст. 15 забороняє застосовувати вогнепальну