(далі — ГК) цим питанням присвячено низку статей (статті 18-21, а також відповідні глави — глава 3 «Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції» та глава 28 «Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства».
За цими нормами ГК захист конкуренції, ан-тимонополізм визначаються як політика держави України, державна політика. Так, у ч. 1 ст. 18 «Обмеження монополізму та сприяння змагальності у сфері господарювання» вказано, що «держава здійснює антимонопольно-конкурентну політику та сприяє розвиткові змагальності у сфері господарювання на основі загальнодержавних програм, що затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України». Крім того, «державна політика у сфері економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності та захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції здійснюється уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування» (ч. 2). «Органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необгрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством» (ч. 3).
Ст. 251 Господарського кодексу передбачає накладання штрафів за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства; ст. 252 — адміністративну відповідальність громадян-підприєм-ців та посадових осіб; ст. 253 — вилучення незаконно одержаного прибутку (доходу), а ст. 255 — відшкодування збитків.
Щоправда, не всі положення Кодексу є такими, що повністю адаптовані до вимог СОТ та ЄС. Більше того, положення, скажімо, ст. 26 ГК «Обмеження конкуренції» суперечать не тільки згаданим умовам, але й вимогам Конституції України. Наведемо текст статті 26: «1. Рішення або дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які спрямовані на обмеження конкуренції чи можуть мати наслідком такі обмеження, визнаються обгрунтованими у випадках: подання допомоги соціального характеру окремим суб'єктам господарювання за умови, що допомога подається без дискримінації інших суб'єктів господарювання; подання допомоги за рахунок державних ресурсів з метою відшкодування збитків, завданих стихійним лихом або іншими надзвичайними подіями, на визначених ринках товарів або послуг, перелік яких встановлюється законодавством; подання допомоги, в тому числі створення пільгових економічних умов окремим регіонам з метою компенсації соціально-економічних втрат, викликаних важкою екологічною ситуацією; здійснення державного регулювання, пов'язаного з реалізацією проектів загальнонаціонального значення».
Також в Україні прийнято ряд законопроектів в сфері митного, податкового права, права на інтелектуальну власність, навколишнє природне середовище, захист прав споживачів і ін., які повністю відповідають законодавству ЄС, гармонізовані з ним. Відбулося також приєднання нашої держави до низки міжнародних конвенцій, що і вимагали від нас європейські партнери.
Висновки
Отже, конкурентне правом - це сукупність норм, що забороняють:
а) зловживання корпораціями своїм домінуючим становищем на ринку;
б) дії підприємств та компаній, спрямовані на усунення чи послаблення конкурентів, демпінг;
в) дискримінацію малого та середнього бізнесу;
г) антиконкурентні угоди між суб'єктами підприємницької діяльності. Це — антиконкурентні узгоджені дії створення концентрації;
д) надання державної допомоги (субсидування виробництва), яка спотворює конкуренцію.
В нашій державі процвітає монополізм у найбільш прибуткових галузях (продаж пального — практично усі АЗС належать декільком компаніям; будівництво житла — багатоповерхових споруд тощо), продовжує діяти протекціоністське законодавство у ряді галузей народного господарства, яке передбачає бюджетне фінансування (субсидування) національних підприємств-виробників, що спотворює конкуренцію. Зокрема, законами України «Про стимулювання виробництва в Україні» (від 19.09.97), «Про державну підтримку суднобудівної промисловості» (від 23.12. 97), «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні» (від 18.11.99), «Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничопромислового комплексу» (від 14.07.99) «Про визнання бронетанкової галузі однією з приори-тетних у промисловості та заходи щодо надання їй державної підтримки» (від 11.01.2001), «Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні» (від 12.07. 2001), «Про заходи за Програмою «Українське вугілля» (постанова Кабінету Міністрів від 19.09. 2001), «Про стимулювання розвитку сільського, господарства на період 2001 -2004 роки» (від 18.01.2001) та ін. Передбачається субсидування виробника, що спотворює умови конкуренції.
А це саме і є тим, що за законодавством ЄС вважається суттєвим правопорушенням. Невипадково проти нашої країни все частіше порушуються антидемпінгові процеси, які вирішуються, як правило, не на користь України. За роки незалежності проти нашої держави було порушено загалом понад 80 антидемпінгових справ та щодо захисних заходів, більша частина яких мала наслідком запровадження санкцій проти українського експорту. Держава зазнає великих збитків від програшів антидемпінгових процесів, застосування до неї компенсаційних та інших спеціальних заходів. А головне — страждають споживачі, населення України.
Список використаної літератури:
Конституція України. – К., 1996.
Савлицький М.І. Методологія конкурентного права // Право. – 2003. - №17.
Якушев С.В. Проблеми розвитку конкурентного права в Україні при вступі в СОТ. – К., 2004.