Кодекс законів про працю УКРАЇНИ закріпив загальні права профспілок представляти інтереси працюючих і визначив області його застосування - виробництво, праця, побут і культуру , а саме: ст. 43-1 КЗпП дозволяє здійснити звільнення з ініціативи власника без попередньої згоди профспілкового органу, працівника, який не є членом профспілки, діючої на підприємстві.

Основним завданням профспілок є представництво і за-хист інтересів працівників перед власником. Виходячи з цих задач, основними функціями діяльності профспілок висту-пають захисна і представницька, які доповнюються кон-трольними повноваженнями за додержанням законодавства про працю, які було збережено у новому законі.

Права профспілок класифікуються за наступними гру-пами: права щодо встановлення на виробничому, регіональ-ному, галузевому, державному рівнях колективних умов праці;

- права в галузі застосування чинного законодавства про пра-цю; права щодо контролю за додержанням трудового законо-давства. Так, профспілкові органи виступають від імені тру-дового колективу при укладенні колективного договору на підприємстві; об'єднання профспілок є стороною Генераль-ної, регіональної, галузевої угоди, має право на ведення колек-тивних переговорів з роботодавцями та їхніми об'єднаннями;

- здійснюють контроль за дотриманням колективного догово-ру; дають згоду на звільнення працівників з ініціативи влас-ника. Роботодавець зобов'язаний узгодити з профкомом пра-вила внутрішнього трудового розпорядку, який у подальшо-му підлягає затвердженню трудовим колективом. З профко-мом підприємства мають бути також узгоджені графіки змінності, відпусток, введення підсумованого обліку робочо-го часу. Для залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні дні власник зобов'язаний отримати згоду профкому; умови оплати праці на підприємствах, де не укла-дається колективний договір, власник зобов'язаний погоди-ти з профспілковим органом; заходи заохочення застосову-ються власником спільно або за погодженням з профкомом. Законодавство містить й інші права профспілок у сфері тру-дових відносин, а також додаткові гарантії для виборних профспілкових працівників. Ці гарантії мо-жуть бути конкретизовані й доповнені на рівні конкретного підприємства [2, ст. 252].

В Законі України “Про професійні спілки їх права і гарантії діяльності” в розділі ІІ визначений повний обсяг прав-обовязків профспілок і їх об’єднань:

- Право профспілок і їх об'єднань представляти і захищати права та інтереси членів профспілок.

- Право на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів та угод.

- Повноваження профспілок, їх об’єднань, щодо захисту прав громадян на працю та здіснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

- Право профспілок на забезпечення зайнятості населення.

Право щодо соціального захисту і забезпечення достатнього життєвого рівня громадян.

У вирішенні трудових спорів.

На організацію страйків та проведення інших масових заходів.

На інформацію з питань соціально-економічного розвитку.

На створення навчальних, культурно-освітніх закладів, дослідних та інших організацій.

У сфері захисту духовних інтересів трудящих.

Захисту житлових прав громадян.

Щодо притягнення до відповідальності посадових осіб.

На громадську та фінансову діяльність

На власність.

Необхідно мати на увазі, що представництво інтересів найманих працівників та службовців у названих вище областях суспільного життя є одночасно і правом і обов'язком профспілкових органів.

1.2. Нормативний аналіз статусу профспілок у сфері трудових відносин

Як суспільне явище профспілки являють собою багатообразну і складну систему відносин і зв'язків внутрішнього і зовнішнього характеру. Це - сама масова громадська організація.

Профспілки входять у політичну систему суспільства як специфічні громадські організації зі своїми задачами і функціями, обумовленими їхніми статутами.

Основні задачі профспілок зв'язані зі здійсненням їх головної функції - захисту прав і інтересів працівників у сфері праці і зв'язаних із працею відносин. Саме з цією метою профспілки виникли, для цього в них об’єднувалися і об’єднуються трудящі [11, с. 465-467].

Згідно з Конституцією України громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх тру-дових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, які об'єднують гро-мадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх про-фесійної діяльності. Профспілки створюються без поперед-нього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі профе-сійні спілки мають рівні права [1, ст. 36 ].

Повноваження профспілок регламентуються Законом Украї-ни "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності", прий-нятим Верховною Радою України 15 вересня 1999 p. Усі інші законодавчі акти у цій сфері застосовуються у частині, що не суперечить цьому Законові. Це — КЗпП (статті 43, 45, 52, 61, 64, 66, 67, 69, 71, 79,80,86,96,97,160, 161,193,226;глава II"Колек-тивний договір"), Закони України "Про колективні договори і угоди", "Про охорону праці", "Про оплату праці".

Згідно із Законом "Про професійні спілки, їх права і гаран-тії діяльності" професійна спілка визначається як добровільна, неприбуткова громадська організація, яка об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) [2, ст. 1].

Потреба захисту прав і інтересів працюючих особливо актуальна в сучасний період, що підсилив соціально-економічні протиріччя. Здійсненню захисної функції профспілок сприяє соціальне регулювання суспільних відносин, у які вони вступають у процесі своєї діяльності. Відносини за участю профспілок регулюються різними видами соціальних норм - морали, етики, права, традицій та ін. Одні з них склалися в практиці взаємодії профспілок з державними, господарськими органами, працівниками, і формально не закріплені. Інші - передбачені актами профспілкових органів. Треті містяться в нормативних правових актах.

Діяльність профспілок регулюється в основному ними самими, як самостійними громадськими організаціями за допомогою внутрішніх профспілкових норм. прийнятих керівними профспілковими органами. Такі норми не носять правового характеру (хоча багато з них мають правовий наслідок) і містяться в статутах профспілок і їхніх