Про реєстр вимог кредиторів

Оскільки сума вимог кредиторів може мінятися до стадії ліквідації, то і реєстр кредиторів може змінюватися до визначеного ліквідатором дня, коли вимоги кредиторів вже не розглядаються і вважаються погашеними (частина 5 статті 31 Закону).

Тому практика фіксації в реєстрі сумі вимог кредиторів після розгляду реєстру судом на його попередньому засіданні не відповідає вимогам Закону і може призвести до зловживань. У Законі прямо сказано, що арбітражний керуючий розглядає вимоги кредиторів до самого закінчення строку, встановленого ліквідатором (частина 1 статті 25 Закону). Розгляд, облік та задоволення цих вимог має відображатися лише у реєстрі вимог кредиторів, і будь-які інші списки кредиторів поза реєстром вимог кредиторів не можуть бути підставою для обліку та задоволення їхніх вимог. За Законом арбітражний керуючий не зобов'язаний одержувати від суду результати розгляду вимог, які надійшли після закінчення місячного строку.

Про вплив мораторію на черговість задоволення вимог кредиторів у процедурі санації та ліквідації

На будь-якій стадії банкрутства вимоги кредитора можуть задовольнятись у відповідності до черги, вказаної у реєстрі вимог кредиторів і статті 31 Закону, про що сказано в частинах 3, 4 статті14, частині 2 статті 15, частині 14 статті 21, частині 1 статті 25 Закону.

У той же час у відповідності із визначенням мораторію (стаття 1) під час його дії не повинні задовольнятися вимоги кредиторів за зобов'язаннями, що виникли до порушення справи про банкрутство, і можуть задовольнятися вимоги кредиторів за зобов'язаннями, що виникли після порушення справи про банкрутство (частина 4 статті 12, частина 6 статті 17). Таких кредиторів у літературі називають поточними кредиторами.

Внаслідок дії мораторію кредитори по поточним зобов'язанням отримають задоволення раніше за ініціюючого кредитора та інших кредиторів із вимогами по зобов'язанням, що виникли до порушення справи про банкрутство.

Безпосередньо в Законі передбачені такі вимоги кредиторів по поточних зобов'язаннях: вимоги щодо сплати (поточної) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди (частина 4 статті 12); витрати на утримання та збереження майна, аудит, оцінку, продаж майна, на оплату державного мита, оплату послуг арбітражного керуючого (частина 1 статті 31); на поточні кредити боржника, узгоджені з розпорядником (частина 13 статті 13).

У Законі не міститься ніяких обмежень щодо задоволення вимог кредиторів по поточних зобов'язаннях на стадії розпорядження та санації і в ньому немає вичерпного переліку вимог по зобов'язанням, які виникли після порушення справи про банкрутство. У зв'язку з чим до таких вимог можуть бути віднесені й будь-які інші зобов'язання боржника, що виникли у процедурі розпорядження та санації. Наприклад, вимоги щодо сплати векселя, виданого боржником після порушення справи про банкрутство. Стаття 72 Акта СНД передбачає, що значні угоди боржника, які він уклав під час процедури зовнішнього керування (санації), підлягають узгодженню із загальними зборами або комітетом кредиторів.

Вимоги та сплати кредиторам за поточними зобов'язаннями також повинні враховуватись у реєстрі вимог кредиторів.

Вимоги ініціюючого кредитора й інших кредиторів за зобов'язаннями, що виникли до порушення справи про банкрутство, задовольняються відповідно до реєстру кредиторів у строки, визначені планом санації після задоволення вимог кредиторів по поточних зобов'язаннях.

Черговість задоволення вимог кредиторів на стадії санації

З врахуванням вищесказаного стосовно впливу мораторію на черговість задоволення вимог конкурсних кредиторів на стадії санації розрахунки з кредиторами провадяться відповідно до реєстру вимог кредиторів у такій черговості:

До настання строків, які встановлено планом санації для розрахунків із кредиторами, задовольняються вимоги кредиторів по поточним зобов’язанням, що виникли після порушення справи про банкрутство.

Після задоволення вимог цих кредиторів у першу чергу задовольняються:

- вимоги, забезпечені заставою;

- вимоги щодо виплати вихідної допомоги працівникам боржника, звільненим до порушення справи про банкрутство, у тому числі – відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі. Інші вимоги, що залишилися не сплаченими раніше, за поточними зобов’язаннями прямо переліченими у пункті 1 частини 1 статті 31 Закону.

У другу чергу задовольняються:

- вимоги кредиторів-працівників боржника, вимоги, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, вимоги вкладників за зобов’язаннями, що виникли до порушення справи про банкрутство.

У третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів.

У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, а також вимоги кредиторів за поточними зобов’язаннями, що залишилися не сплаченими раніш.

У п’яту чергу задовольняються вимоги членів трудового колективу щодо повернення внесків до статутного фонду підприємства.

У шосту чергу задовольняються всі інші вимоги, в тому числі вимоги щодо сплати неустойки та збитків.

Черговість задоволення вимог кредиторів на стадії ліквідації

На стадії ліквідації, спочатку також внаслідок дії мораторію, будуть задовольнятися вимоги кредиторів за поточними зобов'язаннями. Однак, у зв'язку із завершенням (припиненням) на стадії ліквідації підприємницької діяльності боржника (частина 1 статті 23 Закону) на стадії ліквідації не можуть виникнути вимоги за поточними зобов'язаннями боржника, пов'язаними з підприємницькою діяльністю.

Після задоволення вимог цих кредиторів черга кредиторів задовольняється у тому ж порядку, що й на стадії санації.

Черговість задоволення вимог кредиторів на стадії мирової угоди

Законом передбачено, що мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство (частина1 статті 35 Закону). Мирова угода передбачає відстрочку, розстрочку та/ або прощення (списання) боргів.

Мирова угода може бути укладена тільки після повного задоволення вимог поточних кредиторів і кредиторів першої черги ( за