В слідах копит відображаються наступні ознаки: величина і форма копита (широке, вузьке), форма підошви (плоска, увігнута), форма нижнього краю рогової стінки і стрілки, а також окремі ознаки деформації копита. В слідах кованих копит відображаються: загальна форма підкови, її розміри, кількість і форма шпильок, форма цвяхових доріжок, число цвяхових отворів і цвяхів, що знаходяться в них, розташування шапок цвяхів, а також ознаки деформації, що виникли при виготовленні, установці і експлуатації підкови [8.339].

Фіксуються і вилучаються вони так, як і сліди ніг людини.

Експертне дослідження. Виявлені сліди тварин можуть бути представлені на експертизу, в тому числі судово-зоологічну, предметом дослідження якої є об’єкти тваринного походження, які виступають як елементи речової обстановки злочинної події (тварини або їх частини, продукти життєдіяльності, вироби зі шкіри, хутра, пера, пуха та ін.). Експертними завданнями при цьому є:

виявлення на макрооб’єкті мікрослідів або мікрочастинок зоологічного походження (частинок шкіри, волосся і шерсті тварин луски риби, залишків комах , та ін.);

віднесення до певної класифікаційної групи (таксону);

ідентифікація конкретного об’єкту тваринного походження (за шкурою, хутром, розрубом кісток, тощо) або його «прив’язка» до певної ділянки місцевості. Разом з тим як ознаки, що індивідуалізуються, можуть виступати особливості будови окремих органів, наявність і характер пігментації та ін. Спільність умов походження ознак може визначатися дією зовнішніх чинників (високими температурами, пострілом, механічною дією гострих або тупих знарядь, хімічними реагентами). Можливе дослідження об’єктів, пошкоджених біологічними чинниками (ураження грибками, вірусами, комахами, гризунами і ін.);

діагностичні завдання, пов’язані зі встановленням часу вчинення конкретних дій, подій за специфічними змінами об’єктів відповідно до біологічних закономірностей (наприклад, встановлення часу знаходження трупа за ступенем розмноження та видом трупних комах).

При вирішенні діагностичних завдань встановлюються факти обробки об’єкту, характер цієї обробки (наприклад, стрижка волосся шкури, щипка, забарвлення); механізм поділу цілого на частини, диференціація натуральних і штучних шкір та ін.

При вирішенні ідентифікаційних завдань виникають труднощі відбору зразків (волосся, пуху, пера, луски і ін.) Їх треба брати в певній кількості з різних ділянок тіла. Тому для відбору зразків доцільно привертати фахівця або експерта.

3.6 Робота з мікрооб’єктами.

Останнім часом в криміналістичній практиці все більша увага приділяється вилученню з місць подій мікрооб’єктів та їх дослідженню. Це пояснюється тим, що разом із загальним зростанням злочинності росте і рівень знань злочинців. Знижується відносний рівень так званої «п’яної» злочинності, підвищується рівень організованої. Як правило злочинці ретельно планують свої дії, прагнучи якомога менше залишати слідів, і після вчинення злочину знищують сліди, які залишилися.

Мікрооб’єкти будучи незначними за розмірами (не більше 2 мм2), практично не звертають на себе увагу, і як правило не знищуються суб’єктом злочину, тому при ретельному огляді їх можна знайти на місці події, а також на людях і предметах, причинно пов’язаних з подією, що розслідується.

В роботі з мікрооб’єктами на місці події можна виділити наступні стадії: підготовчу (профілактична робота і планування), пошук, фіксацію, вилучення, попереднє дослідження і упаковка [9.124].

Підготовча стадія є важливою у зв’язку із специфікою мікрооб’єктів (вони малі, практично невидимі неозброєним оком, погано закріплені на об’єкті-носії, схильні втраті, віднесенню). Дана стадія полягає у вжитті заходів щодо охорони місця події, що полягає в обмеженні числа осіб, які беруть участь в огляді, захисті об’єктів-носіїв від зовнішніх дій тощо, а також в плануванні огляду місця подій з використанням методу уявного моделювання (постановка себе на місце злочинця і реконструкції його дій), після чого складається план пошуку мікрооб’єктів (при пошуку слідчий, спеціаліст повинні собі ясно уявити що і де шукати).

Ефективний пошук мікрооб’єктів неможливий без відповідних технічних засобів. Для цього є засоби з криміналістичного чемодана і набір «Крапля».

Основними засобами пошуку мікрооб’єктів є освітлювачі, у тому числі ультрафіолетового кольору, і лупи. Пошук мікрооб’єктів здійснюється при хорошому освітленні як в прямому, так і в косопадаючому світлі за допомогою сильної лупи. Оглядати предмети необхідно, по мірі можливості, без переміщення. Якщо повністю оглянути предмет неможливо, то його слід помістити на чистий лист білого паперу, щоб не загубити мікрочастинки, які відділилися, при цьому слід застосовувати запобіжні засоби для збереження локалізації мікрооб’єктів на об’єкті-носії. Всі об’єкти необхідно оберігати від забруднень, не допускати контакту об’єктів між собою, загортати об’єкти в тканину або низькосортний папір. Всі дії з об’єктами бажано здійснювати в гумових рукавичках [9.126].

Ультрафіолетові освітлювачі застосовуються для пошуку мікрооб’єктів біологічного походження, а також мікрорідин і інших речовин, що мають люмінесценцію відмінну від люмінесценції об’єкту-носія. Окрім ультрафіолетових освітлювачів може застосуються лазерний портативний детектор прихованих слідів злочину.

Наступним етапом є фіксація знайдених мікрооб’єктів, яка здійснюється за допомогою протоколу, до якого додається детальний план-схема. Фотографування здійснюється з використовуванням фотокамери зі спеціальним короткофокусним об’єктивом або через мікроскоп сполучений з фотокамерою або фотонасадкою. Перший спосіб дає збільшення до 20-30 крат і носить назву макрозйомки. Більш значне збільшення (мікрозйомка) можливе за допомогою мікроскопів - оптичні і електронні (до декількох тисяч крат). Дослідження виявлених шляхом макро- і мікрозйомки слідів, деталей проводиться по їх збільшених зображеннях. Якість зображення мікрооб’єктів при зйомці в багато чому залежить від ретельного наведення на різкість, оскільки глибина різкості в даному випадку незначна, а також від правильно підібраного напряму, сили і розміру пучка освітлення.

Після фіксації мікрооб’єктів вони можуть бути піддані попередньому дослідженню. Результати таких досліджень