Здається, що з 1965 р., коли для збирання слідів запаху людини із вірогідного носія, у першу чергу, у вигляді слідів ніг пропонувався той самий ветеринарний шприц чи безпосередньо військова фляга, яку треба було стиснути і піднести горловиною до такого вірогідного запахоносія, і після цього дати їй випрямитися, що призводило до закачування в неї повітря із вірогідними молекулами запаху, так нічого і не змінилося.

Водночас, найбільш сучасні технічні засоби роботи із слідами та зразками запаху людини, які були розроблені В.І.Старовойтовим, К.Т.Сулімовим та деякими іншими фахівцями ЕКЦ МВС Росії ніхто належно не піддавав практично значимій і повній систематизації, пропоновані переліки технічних засобів не були вичерпними і представлені у вигляді відповідних комплектів.

Саме з огляду на ці недоліки, О.А.Кириченко і В.Д.Басай розробили сучасний і найбільш повний комплект технічних засобів роботи із слідами та зразками запаху людини у вигляді одорологічного портфеля і одорологічного чемодана[37.65-66].

Справжню революцію в криміналістиці може провести недавно розроблений метод генотипоскопії (його називають також методом генної ідентифікації, або генної дактилоскопії). Даний метод заснований на тому, що кожна людина володіє чітко визначеною, тільки їй властивими, не змінними протягом життя індивідуальними ознаками: певною характеристикою ДНК (схожість може бути тільки у однояйцевих близнят). ДНК є в кожній клітці, вона може бути знайдена в залишених злочинцем на місці події, на одязі або тілі жертви слідах крові, сперми, волосяних цибулин, шматочків шкіри. Порівняння знайдених слідів з біологічними виділеннями запідозреної особи дозволяє з достовірністю підтвердити або, навпаки, спростувати його причетність до злочину.

Застосування методу генотипоскопії дозволило викрити небезпечних злочинців в Англії, США, а потім і в Україні і одночасно реабілітувати людей, запідозрених помилково.

Забезпечення участі фахівців у здійсненні огляду місця події і деяких інших слідчих дій, коли це викликано необхідністю. Як би не був підготовлений слідчий, він далеко не завжди може знайти сліди злочину, для виявлення яких потрібні спеціальні знання і навички. Неможливо (та і не потрібно) забезпечувати кожного слідчого всіма потрібними для цього технічними засобами. Оптимальним є такий підхід, коли при вчиненні злочинів, які можуть залишити матеріальні сліди, на місце події разом із слідчим виїжджають прокурор-криміналіст, співробітник експертно-криміналістичного підрозділу МВС, судовий медик або інший фахівець, який оснащений всіма необхідними технічними засобами.

Доцільним є поглиблення спеціалізації слідчих. Принаймні, вже на старших курсах юридичного вузу повинно бути вирішено, до якої діяльності готує себе студент - чи він спеціалізуватиметься по цивільній або кримінальній спеціалізації, чи має намір стати, скажімо, нотаріусом, юрисконсультом або слідчим. Для кожної з цих професій потрібні не тільки специфічні знання, але і певні ділові і особисті якості. Більш того, далеко не завжди слідчий повинен бути універсалом [39.245].

Також необхідним є поліпшення технічної озброєності слідчих і оперативних підрозділів. Маються на увазі не тільки науково-технічні засоби, безпосередньо призначені для пошуку і фіксації слідів злочину, але також транспорт, необхідний для негайного виїзду на місце події, мобільні засоби зв'язку, комп'ютерне забезпечення, тобто все те, що необхідне для розслідування злочинів на сучасному рівні, що давно вже застосовується в розвинутих країнах Заходу і чим краще оснащені підрозділи СБУ, МВC і прокуратури, тим краще і швидше будуть розслідуватись злочини. Це не проста задача, її швидко не вирішити. Але якщо не ставити перед собою таку мету, всі заклики до підвищення розкриття злочинів залишаться лише закликами.

Висновки

Отже, в процесі дослідження можна зробити висновок, що подія злочину - досить складне явище із безліччю пов’язаних між собою елементів (людей, предметів, взаємодією між різними об’єктами і т.д.), а тому виступає своєрідним цілісним утворенням, системою. І якщо подію як систему безлічі елементів розглядати як причину, то наслідком її слід визнати зміну матеріального середовища в цілому. Причиною ж окремо взятої зміни є не подія злочину взагалі, а одна з багатьох конкретних взаємодій (нерідко абсолютно випадкових) елементів в системі події злочину.

Відображення в зовнішньому середовищі злочинної діяльності як результату взаємодії суб’єкта злочину з іншими особами і матеріальними об’єктами на місці події і відповідно виникнення інформації про злочин дозволяє виділити специфічні особливості цього процесу, а саме:

- прояв комплексу матеріальних слідів-наслідків, характерних для різного роду криміналістичних ситуацій при вчиненні злочинів, з використанням різних засобів і способів і т.п.;

- спільність в процесах формування образної і словесної інформації, пов’язаної з подією злочину, в свідомості потерпілих, свідків, підозрюваних і обвинувачених з урахуванням психофізіологічних, метеорологічних, тимчасових і інших чинників;

- фактична постійність (типовість) носіїв і джерел відображення інформації (матеріальних і ідеальних) про злочин, що дозволяє вирішувати задачі по його розкриттю і розслідуванню.

- закономірні зв’язки між способом вчинення злочину і слідами його вчинення в навколишньому середовищі і ін.

Самостійно відображуваними об’єктами в процесі виникнення криміналістично-значущої інформації про злочин рівною мірою є всі структурні елементи злочинної діяльності а особливо вибраний суб’єктом спосіб вчинення злочину. Відповідно об’єкти, що містять інформацію і виявлені при розслідуванні, є її носіями і джерелами. Після належної процесуальної процедури одна частина даної інформації стає доказовою і складає зміст доказу, інша може носити орієнтуючий характер для пошуково-пізнавальної криміналістичної діяльності з метою виявлення нової