- єдність в процесах формування образної і словесної інформації, пов’язаної з подією злочину, в свідомості потерпілих, свідків, підозрюваних і обвинувачених з урахуванням психофізіологічних, метеорологічних, тимчасових і інших чинників;

- фактична постійність (типовість) носіїв і джерел відображення інформації (матеріальних і ідеальних) про злочин, що дозволяє вирішувати задачі його розкриття і розслідування;

- закономірні зв’язки між способом вчинення злочину і слідами його дії на навколишнє середовище і ін [24.177].

Період існування відображення злочину у вигляді слідів-наслідків в основному недовговічний і характеризується безперервним зменшенням і зникненням інформації, що міститься в них. Зникнення відображення може відбуватися по-різному. Наприклад, речові сліди-наслідки можуть бути пошкоджені або знищені під впливом дії (накладення) на них інших об’єктів в результаті якихось об’єктивних процесів, дії природних сил, необережних дій яких-небудь осіб. Сліди можуть бути знищені особами, зацікавленими в тому, щоб ідеальний злочин не був розкритий.

Вищезгадані обставини зобов’язали криміналістів (слідчих, оперативно-розшукових працівників, експертів-криміналістів) і інших фахівців щонайшвидше реагувати на факти вчинення злочинів, негайно прибувати на місця подій і починати професійну роботу зі слідами і їх носіями (джерелами).

Наведемо ще один приклад. Упродовж двох діб, 15 і 16 лютого, у Новоукраїнському та Гайворонському районах Кіровоградської області було скоєно три умисні вбивства в умовах неочевидності.

У с.Кулікова Балка Новоукраінського району 15 лютого ц.р. у своєму будинку була згвалтована і вбита пенсіонерка Шинкевич А.Т., 1923 року народження.

Цього ж дня на околиці сКозавчин Гайворонського району, на березі річки Південний Буг, знайдено труп місцевого жителя Гайдачука В.Я., 1951 року народження, з закритою черепно-мозковою травмою.

16 лютого ар. у м.Новоукраїнське Новоукраінського району у своєму будинку була вбита місцева жителька Таран О.Л., 1933 року народження.

Прибувши на місце події, прокурор області і начальник УМВС України у Кіровоградській області після короткої наради скоординували зусилля працівників прокуратури та оперативних служб міліції на розкриття злочинів по “гарячих слідах”.

Оскільки під час розслідування вбивств Шинкевича у с.Кулікова Балка і Гайдачука у с.Казавчин ніяких речових доказів не виявлено, окрім великої кількості крові, а під час розслідування вбивства Тарана у м.Новоукраїнка виявлено молоток зі слідами крові і також велику кількість крові, прокурор області та начальник УМВС прийняли рішення негайно почати обходи.

Протягом 2-3-х годин були виявлені у с.Куликова Балка Гайворонського району Іванов І.Л., різноробочий колективного сільгосппідприємства (КСП) “Дружба”, у с. Казавчин також Гайворонського району працівники КСП “Хлібороб” Тороп А.С. і Онуфрак О.В. та у м.Новоукраїнка, раніше судимі Сліпчук А.Р., Томашевський С.П. та Змеул Ю.В., які ніде не працювали, були в нетверезому стані і на одежі котрих були сліди, схожі на кров.

Зненацька затримані як підозрювані і допитані працівниками прокуратури у присутності захисників, не маючи виправдної лінії» поведінки, вони після недовгого заперечення визнали себе винними у вбивствах. їх показання повністю збігалися з результатами огляду місця подій та способом заподіяння потерпілим смертельних ушкоджень.

Таким чином, протягом однієї доби завдяки злагодженій, належним чином організованій і скоординованій роботі були розкриті три вбивства, скоєні в умовах неочевидності в нічний час у різних населених пунктах Кіровоградської області [8.338].

Наведений приклад свідчить, що при оцінці будь-якого джерела інформації про злочин перш за все необхідно визначити можливості його використання для вирішення задач розкриття і розслідування даного діяння (у тому числі по гарячих слідах). Зокрема, частину виявленої інформації можна використовувати як докази (після відповідного процесуального оформлення) або як інші криміналістично-значущі дані. При цьому джерела інформації оцінюється з погляду її кримінально-процесуальної допустимості, відношення до даної справи і значущості для вирішення задач розслідування і попередження аналогічних злочинів. Інші криміналістично-значущі об’єкти оцінюються з позиції можливості використання інформації, яку вони несуть для вирішення різних пошукових задач (пошуку нових носіїв і джерел доказів, розшуку осіб, що вчинили злочин, зброї і знарядь злочину, викраденого майна та ін.).

В процесі оцінки речових джерел необхідно враховувати особливості кримінальної справи, а головне, криміналістичні ознаки діяння, що розслідується, характеристику слідів, а також первинні і подальші умови реалізації завдань, які стоять перед слідством в умовах слідчої ситуації, яка склалася. Саме вони (задачі слідства) багато в чому зумовлюють напрям, форми, прийоми і способи дій слідчого при виявленні, аналізі, оцінці і використанню процесуальної і іншої криміналістично значущої інформації, а отже, і інформаційні основи розслідування конкретного злочину.

Що стосується слідів, як найбільш поширених речових джерел криміналістичної інформації, то вони являють собою відображення – ідеальне або матеріальне, як наслідок вони мають такі властивості: інформативність, індивідуальність і стійкість[42.161].

Інформативність означає, що будь-який слід може відображати три види відомостей: 1) про зовнішню будову слідоутворюючого об’єкта і відповідати на запитання: „Який об’єкт?”; 2) про механізм слідоутворення, тобто свідчити про те, як виник слід; 3) про навички суб’єкта взаємодії, тобто відповідати на запитання: “Хто діяв і які використані прийоми?”.

Не слід забувати і про контактно-слідову взаємодію об’єктів, яка характеризується тим, що в процесі формування слідового відоб-раження об’єкт, що утворює сліди, не тільки залишає їх на іншому — тому, що сприймає сліди, а й у свою чергу фіксує на собі сліди впливу цього іншого об’єкта. Отже, в умовах контактно-слідової взаємодії об’єкти слідоутворення одночасно виступають в ролі як слідоутворюючого, так і слідосприймаючого об’єкта. Внаслідок цього створюється єдина динамічна система контактуючих об’єк-тів (А-Б), що набуває нових інформаційних якостей. Зазначене дає можливість розв’язувати складні ідентифікаційні, діагно-стичні та ситуалогічні завдання шляхом призначення і проведен-ня судової експертизи зі встановлення факту контактної взаємодії