і кількісні особливості етапів роботи з окремими різновидами речових джерел інформації, наприклад, зі слідами і зразками запаху людини тощо.
Враховуючи вищенаведені думки вчених приходимо до висновку, що першим (початковим) етапом роботи з речовими джерелами інформації є їх зби-рання, яке може бути поділено на декілька елементів:
1. По-шук ймовірних місць знаходження речових джерел або вірогідних їх носіїв.
2. Виявлення речових джерел у цих місцях або на їхніх вірогідних носіях.
3. Фіксація речових джерел.
4. Вилучення речових джерел.
5. Пакування речових джерел.
6. Зберігання речових джерел, оскільки треба знати, як зберегти навіть належним чином упаковані ре-чові джерела певної природи чи виду.
7. Транспортування речових джерел.
Так, якщо субстанції ґрунту з одягу підозрюваного та зразки ґрунту з місця вчинення злочину будуть зібрані зі значним розривом у часі або будуть до дослідження зберігатися у різних умовах (наприклад, у холодильнику та при звичайній кімнатній температурі), то висновок про їх різне мікробіоло-гічне наповнення може бути зумовлений саме цими порушеннями.
Документування, яке розглядається О.А.Кириченком як одна з форм фіксації речових джерел і вказане у числі елементів збирання, фактично має більш широке значення і має супроводжувати увесь процес не тільки збирання, а іншої роботи з речовими та й з особистими джере-лами [17.119].
З точки зору процесуального документування, то воно у першу чергу має супроводжувати збирання речових джерел, отримання інформації від останніх, а також від особистих джерел.
Таким чином, документування треба розглядати в якості особливого проміжного етапу роботи з речовими джерелами, тобто такого, який у процесуальній чи позапроцесуальній формі має супроводжувати цю роботу з початку та до кінця та при цьому не повинен вказуватися у пере-ліку етапів роботи і речовими і з особистими джерелами. При цьому позапроцесуальна робота з речовими джерелами протягом кримінального судо-чинства має бути виключена, оскільки значно ускладнює процес доведен-ня за допомогою цих джерел з точки зору можливості появи від сторони захисту та інших осіб таких небажаних питань:
Можливість протягом позапроцесуальної роботи з речовими джерелами їх фальсифікації, що спростувати буде нелегко, оскільки залишаєть-ся лише допит осіб, які проводили цю роботу, а вони вже розглядаються яка зацікавлені особи. У випадку ж процесуального документування можна вивчити протокол процесуальної дії та допитати понятих, участь яких при цьому обов’язкова.
Складність доведення об’єктивних умов проведення даної роботи, що може знадобитися для експертного дослідження, при наявності умов - додаткового чи повторного, для оцінки стану речових джерел, які надійшли на це дослідження, а раніше були об’єктом позапроцесуальної деструктив-ної роботи.
Збирання речових джерел здійснюється заради отримання за їх допомогою (шляхом проведення відповідного дослідження) необхідної інформації. Великі можливості у цьому відношенні мають різні види огляду (процесу-ального: слідчого, експертного, судового; позапроцесуального), відтво-рення обстановки та обставин події, звичайна та примусова виїмка та об-шук. Нетрадиційними способами отримання інформації від речових дже-рел може стати пред’явлення їх для впізнання та деякі інші процесуальні чи позапроцесуальні дії, складовою частиною яких, як правило, є огляд чи особисте дослідження цього джерела[17.119].
Взагалі розрізняють дві основні форми дослідження речових джерел інформації- особисте та експерте. Сутність особистого дослідження поля-гає у тому, що суб’єкти, які ведуть боротьбу зі злочинами і несуть відпо-відальність за якісне, всебічне та об’єктивне її ведення (слідчий, суддя, прокурор у ролі слідчого), самі особисто досліджують речове дже-рело з метою:
Отримати остаточну відповідь на ті запитання, вирішення яких не потребує залучення спеціальних знань.
З’ясувати напрямок пошуку інших джерел інформації, необхідність проведення експертного дослідження чи інших дій з цим джерелом, оцінити та визначити напрямки використання інформації, яка була отримана за допомогою цього джерела, та інші «можливості» даного речового джере-ла у боротьбі зі злочином чи з іншими правопорушеннями.
Наступним, третім, етапом роботи з речовими джерелами є оцінка тієї інформації, що була отримана за їх допомогою, після чого настає вже чер-га останнього, четвертого, етапу - використання інформації з криміналі-стичною чи ордистичною метою.
Таким чином, етапами роботи з речовими джерелами інформації є:
1. Збирання речових джерел.
2. Отримання від речових джерел інформації шляхом проведення окремих процесуальних (слідчих, судових, експертних) чи позапроцесуальних дій або їх комбінацій.
3. Оцінка отриманої у перебігу цього інформації.
4.Використання цієї інформації з криміналістичною (доказовою, орієнтовною) метою.
Важливе значення для проведення всіх вказаних етапів роботи з речо-вими джерелами, у тому числі всіх елементів їх збирання, має знання механізму виникнення речового джерела певного виду чи природи. Зокрема, знан-ня про механізм утворення слідів запаху людини можуть допомогти у якісно-му та ефективному не тільки збиранні та дослідженні цих слідів, а й у пра-вильній оцінці та використанні отриманої за їх допомогою інформації[37. 14].
Завершуючи розгляд питань роботи з речовими джерелами, треба підкреслити, що вони складають лише частину проблем роботи з джерела-ми інформації взагалі, оскільки інша частина цих питань припадає на особ-ливості роботи з особистими джерелами.
Узагальнення відповідного практичного аспекту роботи з особисти-ми джерелами інформації свідчить про те, що ця процедура починається з того, що такі джерела треба спочатку встановити серед кількості інших людей.
Необхідним інструментарієм цього, на нашу думку, повинні стати відповідні критерії, по яких можна було б з великої кількості людей вибрати саме тих, які і зацікавили правоохоронців саме як особисті джерела[39.245].
Зрозуміло, що така зацікавленість правоохоронців з’явиться лише до тих людей, відносно яких у них будуть припущення, що ці люди зберегли у своїй пам’яті ті чи інші фактичні дані, які можуть мати значення для бо-ротьби з певним злочином.
Уданому випадку сформульовано завдання, яке може задовольнити проведення будь-яких