Реферат на тему:

Роль правоохоронних органів

в укріпленні законності

ЗМІСТ

Вступ 3

1. Поняття законності 4

1.1. Основні принципи законності 5

1.2. Гарантії законності 6

2. Правоохоронні органи 8

2.1. Судова влада та її роль в укріпленні законності 9

2.2. Роль прокуратури України в укріпленні законності 11

2.3. Забезпечення законності органами внутрішніх справ 12

Загальні висновки 14

Література 15

Вступ

Законність — багатогранне і багатозначне поняття. Вона є елементом політичної системи, розглядається як принцип діяльності державних та громадських органів, громадян, як масштаб свободи поведінки, встановленої законом.

До гарантій законності можна віднести наявність заборонних норм, встановлення відповідальності за правопорушення, право громадян на скаргу, контроль з боку органів влади та управління, прокурорський нагляд, а також діяльність правоохоронних органів (особливо судових) та допомогу адвокатури.

Правоохоронні органи у боротьбі із злочинністю та іншими правопорушеннями для виконання своїх функцій наділені владними повноваженнями. Організація і діяльність правоохоронних органів регулюються відповідними законодавчими та іншими нормативними актами стосовно кожного з них.

Саме тому, в забезпеченні законності, як режиму відповідності суспільних відносин діючим законам, дуже важливу роль відіграють правоохоронні ограни.

1. Поняття законності

Сам термін “законність” виник в період буржуазних революцій і зводився до вимоги підпорядкування громадян, адміністрації, посадових осіб і суду приписам закону і до заборони виходити за його межі. Зокрема, в Декларації прав людини і громадянина 1789 р. (Франція), в ст. 5 записано, що все те, що не заборонено законом, дозволено, і ніхто не може бути примушений до дій, які не передбачені законом. Принцип “що не заборонено законом, те дозволено”, став реалізуватись і в нас в останні роки так званої перебудови, але його реалізація також привела до негативних наслідків, тому що більшість громадян зрозуміли його як принцип — роби, що хочеш і що можеш. Це поглибило стан кризових явищ в суспільстві. Щоб цей принцип діяв правильно, в нашому суспільстві повинна бути досконала система законів, які встановили б, яка діяльність і поведінка особи заборонена, але реальний характер законності має місце тоді, коли вимоги закону не тільки проголошуються, а й впроваджуються в життя.

Законність — не тільки метод або режим діяльності державних органів і громадян. Законність — це складне соціальне явище, яке потрібно відрізняти від аналогічних соціальних явищ, таких, як право, законодавство, правопорядок.

Першою і найголовнішою вимогою законності є добре продумана система правових демократичних законів і інших нормативно-правових актів. Від якості законів залежить вся діяльність правоохоронних органів, громадських організацій, державних і приватних підприємств. “Який закон — такий і суд”, — такий принцип був проголошений в нашій пресі. Діяльність суду повністю залежить від якості законів.

Другою вимогою законності є відповідність підзаконних нормативних актів законам і Конституції України. В минулому такі акти називали “надзаконними”, оскільки вони суперечили законам і реалізовувались в першу чергу. Крім того, вони видавались, виходячи із відомчих інтересів і всупереч інтересам всього суспільства і народу.

Третьою вимогою законності є чітке формулювання і закріплення компетенції, функціональних прав і обов’язків всіх державних органів і їх посадових осіб, підприємців і організацій, політичних партій і громадських об'єднань, їх правового статусу.

Законність — це є одночасно метод і режим діяльності всіх суб’єктів суспільних відносин. Це процес реалізації правових норм на підставі автономного, імперативного, дозволяючого і заохочуючого методів правового регулювання. Результатом цього процесу є стан правопорядку, стан правовідносин суспільства.

Таким чином, законність — це особливий режим або процес діяльності держави і інших суб’єктів суспільних відносин, суть якого зводиться до трьох основних вимог:

1) наявність добре продуманої системи правових законів і підзаконних нормативно-правових актів;

2) точне і повне закріплення правового статусу (прав і обов’язків) всіх учасників правовідносин;

3) точне і неухильне виконання і дотримання законів та інших нормативно-правових актів всіма посадовими особами і громадянами.

Виконання останньої вимоги забезпечується в державі діяльністю правоохоронних органів.

1.1. Основні принципи законності

Режим законності являється необхідним елементом політичного режиму. Законність безпосередньо зв’язана з відповідним демократичним режимом. Цей зв’язок проявляється в тому, що законність — це дотримання і виконання демократичних правових законів.

Законність заснована на підконтрольності державного апарату і його представнику — Верховної Раді України. Також вона є засобом охорони демократичних прав громадян.

Законність направлена на охорону демократії від свавілля окремих громадян, антисуспільних корумпованих і мафіозних груп. Таким чином, законність є конституційний принцип. Разом із тим, цей принцип конкретизується в інших принципах і вимогах законності. До них відносяться:

1) принцип єдності законності на всій території України;

2) принцип загальності законності;

3) дотримання і охорона прав громадян;

4) верховенство права над законами і підзаконними нормативно-правовими актами;

5) принцип єдності законності і доцільності;

6) невідворотність юридичної відповідальності за вчинені правопорушення;

7) право громадян на захист;

8) здійснення державного нагляду і громадського контролю за точним і неухильним дотриманням законів;

9) єдність розуміння і застосування нормативно-правових актів на всій території всіма посадовими особами і громадянами України.

1.2. Гарантії законності

Гарантії законності — це система засобів, з допомогою яких у суспільному житті впроваджується, охороняється і у випадку порушення відновлюється законність.

Всі гарантії законності можна поділити на загальносоціальні і юридичні. До загальносоціальних відносяться — політичні, економічні, ідеологічні та інші. Вони повинні забезпечуватись політичною і економічною системами суспільства. Політичні і економічні гарантії обумовлені закріпленням суспільного і державного ладу, основних прав людини, принципів правової держави і громадянського суспільства. Ідеологічні — забезпечуються ціленаправленою діяльністю держави і суспільства по формуванню високого рівня правосвідомості і правової культури населення і посадових осіб.

Юридичні