гарантії законності — це передбачені законодавством і державою спеціальні засоби впровадження, охорони і, в разі порушення, відновлення законності. Ці гарантії обумовлені діяльністю законодавчих, виконавчо-розпорядчих і правоохоронних органів. Юридичних гарантій досить багато, їх добре систематизував і класифікував проф. Рабінович П.М. /1/. Класифікацію здійснюють за суб’єктами застосування, за характером юридичної діяльності, за онтологічним статусом у правовій системі та іншими критеріями.
1) За суб’єктами застосування гарантії поділяються на парламентські, президентські, судові, прокурорський нагляд, муніципальні, адміністративні (управлінські), контрольні, громадські, міжнародні тощо.
2) За характером юридичної діяльності: правотворчі, правороз’яснювальні, правозастосувальні, правореалізаційні.
3) За онтологічним статусом у правовій системі — нормативно-документальні (правові акти: нормативно-правові акти, інтерпретаційні акти, індивідуальні акти застосування права) і діяльності (практична діяльність по застосуванню норм і реалізації норм права).
4) Крім того, спеціально виділяють конституційні гарантії і процесуальні гарантії законності. Однією із важливих гарантій законності і правопорядку є висока юридична техніка правотворчості, кодифікація і інкорпорація законодавства.
Дуже значна роль в забезпеченні гарантій законності належить діяльності правоохоронних органів і особливо судових. Розглянемо фактори забезпечення законності більш докладно.
2. Правоохоронні органи
Правоохоронні органи — це органи, які наділені повноваженнями щодо охорони громадських відносин, урегульованих правом. Вони поділяються на державні та недержавні.
До державних належить прокуратура, органи внутрішніх справ, Служба безпеки України, митні органи, органи охорони державного кордону; органи державної податкової служби, державні контрольно-ревізійні служби, рибоохорони, державної лісової охорони, працівники Антимонопольного комітету, інші органи, що здійснюють правозастосувальні чи правоохоронні функції. Серед них — Національна гвардія, Управління державної охорони, органи Міністерства юстиції та інші.
Суди посідають особливе місце серед правоохоронних органів, тому що судова діяльність є самостійною гілкою державної влади або посідають самостійне місце серед гілок влади.
До недержавних органів належать адвокатура, адвокатські контори, недержавні охоронні, розшукові та ін. установи.
Правоохоронні органи у боротьбі із злочинністю та іншими правопорушеннями для виконання своїх функцій наділені владними повноваженнями, аж до застосування заходів примусу, а до злочинців навіть можуть вживатися заходи, пов’язані з позбавленням волі. Організація і діяльність правоохоронних органів регулюються відповідними законодавчими та іншими нормативними актами стосовно кожного з них.
Правоохоронні органи є важливим гарантом здійснення вимог законності у державі, тому що реальний характер законності має місце тоді, коли вимоги закону не тільки проголошуються, а й впроваджуються в життя.
2.1. Судова влада та її роль в укріпленні законності
Органи судової влади посідають дуже важливе місце у системі правоохоронних органів, оскільки лише вони здійснюють правосуддя, розглядаючи і вирішуючи цивільні, кримінальні та інші справи. З розвитком демократії, зміцненням законності роль судів у суспільстві посилюється, особливо щодо захисту прав та законних інтересів громадян.
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що є у державі. Народові України забезпечується можливість брати участь у здійсненні правосуддя через запровадження інститутів народних засідателів і присяжних.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної компетенції. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.
Згідно с законодавством України головною засадою судочинства є законність як конституційний принцип. Це вимога нормативного характеру, яка зобов’язує суд, суддю, прокурора, слідчого, а також усіх осіб, які беруть участь у справі, неухильно і точно виконувати всі норми Конституції, цивільного, цивільно-процесуального, кримінального, кримінально-процесуального і арбітражного законодавства.
Правосуддя є гарантом охорони та виконання інших конституційних принципів, таких як:
недоторканність особи;
недоторканність житла; —
охорона особистого життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень;
здійснення правосуддя тільки судом; —
здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом; —
презумпція невинності та ін.
Також правосуддя з метою здійснення законності забезпечує відповідачеві, підозрюваному і обвинуваченому права на захист, на відстоювання їхніх законних інтересів.
Правосуддя, як одна з форм державного управління, забезпечує виконання державою внутрішньої функції здійснення законності і охорони правопорядку, власності, прав і свобод громадян. Це здійснюється шляхом вирішення судом цивільних, кримінальних і господарських справ за правилами, передбаченими цивільним, кримінальним, арбітражним правом, тобто шляхом застосування від імені держави норм права до встановлених у судовому засіданні фактів і відносин, а в необхідних випадках — і мір примусу до правопорушників.
Отже, необхідними для здійснення норм законності до функціонування судочинства є передбачений законом України порядок здійснення (процесуальна форма), порядок застосування мір державного примусу та спеціальні цілі.
2.2. Роль прокуратури України в укріпленні законності
Прокуратура України становить єдину систему державних органів, на яку покладаються функції підтримання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадян або держави в суді. Важливою частиною діяльності прокуратури є догляд за дотриманням законів усіма гілками влади.
Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р., який регулює загальні положення діяльності прокуратури, визначає також і принципи її організації, до яких належить і законність.
Прокурор може опротестувати незаконні накази, інструкції, розпорядження керівників підприємств, установ, організацій, а також вироки, рішення та інші судові акти. Прокурорський нагляд поширюється на акти Кабінету Міністрів України (такий прецедент важко знайти в інших країнах).
Також на прокуратуру покладається —
нагляд за дотриманням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; —
нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при інших заходах примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Конституція не покладає на прокуратуру здійснення так званого загального нагляду за дотриманням законів всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, а також прямо не передбачається функція розслідувань діянь, що містять ознаки злочину.
Одночасно у Перехідних положеннях Конституції України передбачено, що прокуратура продовжує виконувати