Іншими словами життя засвідчило:

1) непридатність і навіть шкідливість теорії " поїднан-

ня влад", "одновладного правління";

2) необхідність розподілу влад як їдино можливої форми

організації діяльності верховних владних структур.

Крапку в цій боротьбі поставила "Декларація про державний суверенітет України", яка закріпила принцип розподілу влад: "Державна влада в Республіці здійснюїться за принципом її роз- поділу на законодавчу, виконавчу і судову".

Звідси - важливий висновок: треба створювати принципово нову, незнану у нас до цих пір форму правління, яка б забезпе- чила ефективне функціонування всього механізму здіснення наро- довладдя в Україні.

2. ЗДІЙСHЕHHЯ В УКРАЇHІ ДЕРЖАВHОЇ ВЛАДИ ЗА ПРИHЦИПОМ ЇЇ ПОДІЛУ HА ЗАКОHОДАЧУ,ВИКОHАВЧУ І СУДОВУ. АМЕРИКАHСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВHИХ ОРГАHІВ

1)Основні вітки державної влади, їх розмежування і відношення.

В раціонально влаштованій державі, якою ї правова держава, влада здійснюїться за допомогою спеціальних органів. Звідси різні галузі влади: законодавча, виконавчо-розпорядча і судова. Для того, що запобігти зловживанню владою і виникненню авторитарної, абсолютної влади, не зв'язаної правом, ці вітки не повинні з'їднюватися в руках одного органу, тобто повинні бути роздільні. Розподіл влад таким чином ї структуроутворюю- чим і функціональним принципом раціональної організації і контролю. Розмежування направлено на то, щоб утримати державну владу від можливих зловживань. Всі органи і вітки державної влади покликані бути хоронителями Конституції. Конституція по- винна стояти над цими владами, а не влади над Конституціїю. Розподіл влад виражаїться в розподілі компетенцій, в заїмному контролі, в системі здержок і противаг, збалансованості, тобто рівновага досягаїться через процеси налагодження і взаїмопо- годження (7,42).

Правова держава означаї відсутність будь-якої необмеже- ної, абсолютної влади не зв'язаної правом і принципами Консти- туції. З допомогою розподілу влад правова держава організо- вуїться і функціонуї правовим способом. Державні структури і їх діяльність позбавлені тут від стресів і лихоманок, визваних в монократичних режимах зміною і утвердженням нових лідеріва. Hавпаки, правова держава сама ї основою для такої зміни. Бо- ротьба за владу і особисті амбіції не вириваються з-під конт- ролю, вони регламентовані міцним правовим порядком і строгими юридичними процедурами виборів і зміни лідерів. Замість режиму особистої влади і чиновницького розсуду, що переходить у без- межжя, встановлюїться панування права, тобто політична влада реалізуїться на основі юридичних норм. Саме ці норми, а не підміняючий їх власний розсуд правлячих, ї упорядковуючою основою організації і діяльності державного апарату і політич- ної системи в цілому. Правова держава являї собою спосіб раціоналізації політичного механізму, обмеження публічної вла- ди з ціллю не допустити узурпацію і зловживання. Без розподілу влади настаї деспотизм.

Принцип розподілу влад маї два аспекти. По-перше, це роз- поділ влади між самими органами держави. Hі одному з органів не належить вся державна влада в її повному об'їмі. Заборо- няїться реалізовувати функції, що належать іншому органу. Та- ким чином в правовій державі відсутня яка-небудь необмежена влада, не зв'язана правом і принципами Конституції. Розподіл влади слугуї засобом стримування влади держави в рамках прин- ципів розвинутого суспільства, слугуї механізмом захисту прав особи, закріплених в Конституції. Розподіл влад полягаї і в тому, щоб ні один з органів не заняв авторитарно-абсолютного положення і не перевернув право і конституцію. Відомо сказане положення про те, що розподіл влад являї собою розподіл роботи в державному механізмі з ціллю раціоналізації і контролю (7,99-101).

Розподіл влад - це не застигнутий стан відокремлених структур, а працюючий, діючий механізм, досягаючий їдності на основі складнолго процесу узгодження і спеціальних правових процедур, передбачених в тому числі і на випадок конфлікту і екстремальної ситуації. Загальний принцип їдності і розподілу влад конкретизуїться в залежності від примінення в різних історичних ситуаціях і положеннях. Їдність досягаїться через динамічну рівновагу, через певну напругу, співдопомогу і про- цес улагодження. Але при цьму обов'язкова умова: не повинно бути зосередження влади в руках одніїї особи чи органу, інакше стануть не можливі взаїмоконтроль, здержки і противаги, і от- же, розподіл влад і правова держава.

Законодавець пов'язаний принципами права і конституції, правами людини. Крім того він ї під контролем народу. Важливе значення маї орган конституційного нагляду. З його допомогою забезпечуїться конституційність усіх законів і підзаконних нормативних актів. В системі здержок і противаг, на випадок необдуманних, поспішних рішень законодавця, виправляючу роль граї глава держави (відкладне вето, в певних випадках назна- чення дострокових виборів і інші його повноваження). Без цього механізм розподілу влади буде недосконалим.

Життя держави складаїться з багаточисельних актів ре- алізації тих норм, котрі прийняті законодавцем. Тому тут на перший план висуваїться виконавчо-розпорядча гілка влади. Ви- користовуючи хороші якості виконавчо-розпорядчих органів як необхідного елементу раціонального державного механізму, в той самий час важливо поставити перегородку на шляху перетворення їх в узурпатора і монополіста влади. Виконавчо-розпорядча діяльність повинна базуватись на законі і в рамках закону. Ви- конавча влада не може присвоювати собі повноважень і потребу- вати від громадян виконання яких-небудь обов'язків, якщо це не передбачено законом. Для забезпечення законності в діяльності виконавчої влади остання не повинна підміняти законодавця. Відомча нормотворчість і так зване делеговане законодавство повинні бути різко обмежені. По-перше, відомча нормотворчість не повинна протиречити закону. По-друге, вона не повинна фак- тично підміняти закон, тобто вирішувати питання, віднесені до