Істотними умовами договору про заставу є: вид застави, сутність забезпеченої заставою вимоги, її розмір, строк (термін) виконання, опис предмета застави (ст.584 ЦК[1]).

Застава може бути поділена на види залежно від того, залиша-ється предмет застави у заставодавця чи передається заставодержателю.

Застава з переданням закладеного майна заставодержателю (або за його наказом — у володіння третьої особи) має місце у разі: 1) зак-ладу; 2) застави цінних паперів; 3) застави майнових прав. При пе-редачі йому майна заставодержатель має право користуватися пере-даним йому предметом застави лише у випадках, встановлених до-говором. За договором на заставодержатедя може бути покладений обов'язок видобувати з предмета застави плоди та доходи. Водночас заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки[18].

При цьому слід враховувати, що за загальним правилом будь-я-ке заставлене майно може залишатися у заставодавця (ч.6- ст.576 ЦК [1] ). Заставодержателю майно передається в тому випадку, якщо про це прямо встановлено договором або законом. Крім того, існує майно, яке не може бути передане заставодержателю. До такого на-лежить майно, на яке встановлена іпотека, а також товари у обігу або у переробці.

У кожному разі особа, яка володіє предметом застави, зобов'яза-на, якщо інше не встановлено договором: 1) вживати заходів, не-обхідних для збереження предмета застави; 2) утримувати предмет застави належним чином; 3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкод-ження предмета застави.

Момент встановлення права застави залежить від форми дого-вору про заставу і від того, чи передається заставлене майно заста-водержателю.

Застава без передачі майна заставодержателю. Згідно зі ст. І Закону України від 5 червня 2003 р. "Про іпотеку"[8] іпотекою вважається вид забезпечення виконання зобов'язання неру-хомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволен-ня своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином предметом іпотеки є нерухоме майно, під яким розуміються земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на зе-мельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Правовий режим нерухомого майна поширюється на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти.

Крім нотаріального посвідчення договору про заставу, вимага-ється внесення запису в Книгу записів застав про вчинену іпотеку згідно з Порядком ведення Книги запису застав, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. №14. Він передбачає внесення своєчасного, достовірного і такого, що кореспондує з відповідним записом в договорі, запису протягом трьох днів з моменту нотаріального посвідчення договору іпотеки[14].

Застава товарів у обігу або у переробці. Цей вид застави розгля-дається Законом "Про заставу" як спеціальний різновид застави із залишенням майна у заставодавця. Предметом застави товарів в обігу або переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, ком-плектуючі вироби, готова продукція тощо.

При заставі товарів в обігу або у переробці договір про заставу має низку специфічних ознак. Він має визначати вид заставленого товару, інші його родові ознаки, види товарів, якими може бути за-мінений предмет застави.

Застава з передачею заставленого майна заставодержателю. Заклад — це застава з передачею заставленого майна заставо-держателю або за його наказом — третій особі (ч.2 ст.575 ЦК[1], ст.44 Закону "Про заставу"[3]). За домовленістю заставодержателя із заста-водавцем предмет застави і у цьому випадку може бути залишений у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя (тверда застава). У цьому разі фізичне передання речі не відбувається. Як-що предметом застави є індивідуально-визначена річ, застава може проводитися шляхом накладення знаків, що свідчать про заставу. У цьому випадку річ фактично залишається у заставодавця , але при цьому він не має права користуватися нею, хоч і зберігає над нею контроль.

Після виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставо-держатель зобов'язаний негайно повернути предмет застави заста-водавцю (якщо інше не передбачено договором).

Застава рухомого майна може бути зареєстрована за заявою зас-таводержателя або заставодавця у Державному реєстрі застав рухо-мого майна, ведення якого покладене на держателя Державного ре-єстру застав рухомого майна. У випадках коли предметом застави є рухоме майно, реєстрація застави не пов'язується з моментом ви-никнення права застави.

Застава цінних паперів. Цінні папери характеризуються як один з оптимальних предметів застави. Вони досить ліквідні, не вимага-ють багато місця для зберігання.

Застава векселя або інших цінних паперів, які можуть бути пе-редані шляхом здійснення передавального напису, здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного паперу (ст.53 Закону "Про заставу"[3]).

Порядок звернення стягнення на цінний папір залежить від то-го, чи передав заставодавець заставодержателю право на папір або право з паперу. Якщо передано право на папір, заставодержатель має представити його для продажу з публічних торгів. На торгах він реалізується не за номінальною, а за фактичною вартістю.

Нарівні з правом на папір до заставодержателя може перейти і право з паперу, таким чином, заставодержатель може задовольни-ти свої вимоги за рахунок предмета застави, не вдаючись до його продажу з публічних торгів.

Застава майнових прав. Заставодавець може укласти договір на право вимоги як за вже існуючими зобов'язаннями, в яких він є кредитором, так і