за тими, які можуть виникнути в майбутньому. У договорі має бути вказана особа, що є боржником щодо заставо-давця. Заставодавець зобов'язаний повідомити своєму боржнику про заставу прав, що відбулася.
Майнові права, що мають строковий характер, можуть бути предметом застави лише до закінчення строку їх дії. У договорі зас-тави прав, що не мають грошової оцінки (наприклад, ноу-хау), вар-тість застави визначається угодою сторін.
Наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, як-що інше не встановлено попереднім договором застави або зако-ном. При цьому наступна застава майна не припиняє права заста-ви попереднього заставодержателя.
При наступній заставі перший заставодержатель має переважне право перед наступними на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги наступних заставодержателів задо-вольняються в порядку черговості виникнення права застави, крім випадку коли предметом застави є рухоме майно, зареєстроване заставодержателем. У цьому разі володілець зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізніше. Заставодержателі, які зареєстрували заставу одного і того ж майна в один день, мають рівні права на задово-лення вимог із заставленого майна.
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, зас-таводержатель набуває право звернення стягнення на предмет зас-тави і на задоволення за рахунок предмета застави своєї вимоги, то визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих рушенням зобов'язання необхідних витрат на утримання заставле-ного майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рі-шенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підставою звернення стягнення на предмет застави за загаль-ним правилом є невиконання зобов'язання у встановлений строк (термін). Якщо ж має місце ліквідація юридичної особи -заставодавця, заставодержатель набуває право звернення стягнення па заставлене майно незалежно від настання строку виконання зо-бов'язання, забезпеченого заставою. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.
Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, прова-диться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не вста-новлено договором або законом. Якщо публічні торги не відбулися, пред-мет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якшо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності такої згоди призначається повторний аукціон, але не раніше ніж через мі-сяць після першого аукціону. На повторному аукціоні початкова вартість заставленого майна може бути знижена у разі згоди заставо-давця, але не більше, ніж на 30 відсотків. Якщо повторний аукціон не відбувся, виконавчі документи повертаються заставодержателю[14].
Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покри-ває вимог заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника, якщо інше не встановлено до-говором або законом (ст.59І ЦК).
Заставодержатель має право достроково:
вимагати виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі: а) передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхід-ним; б) порушення заставодавцем правил про заміну предмета зас-тави; в) втрати предмета застави за обставин, за які заставодержа-тель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави;
вимагати виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, — звернути стягнення на предмет застави: а) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу; б) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави, в) в інших випадках, встанов-лених договором.
Право застави припиняється у разі:
припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
реалізації предмета застави;
набуття заставодержателем права власності на предмет застави в інших випадках, встановлених законом
2.2.2. Завдаток.
Одним із традиційних видів забезпечення виконання зобов’язання є (відповідно до ст.570 ЦК[1]) завдаток — грошова сума або рухо-ме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належ-них з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Договір про завдаток має офор-млятися письмово. Недодержання письмової форми має наслідком визнання договору нікчемним (ст.547 ЦК[1]).
Призначення завдатку полягає насамперед у тому, що він має запобігти невиконанню зобов'язання, яке ним забезпечене, особ-ливо коли має місце вина сторін зобов'язання[19].
Тому ст.571 ЦК[1] встановлює, що коли порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора, а ко-ли це сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути бор-жникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості. У разі припинення зобов'язання до початку його ви-конання або внаслідок неможливості його виконання завдаток під-лягає поверненню.
Водночас у випадку невиконання зобов'язання перед кредито-ром та боржником постає питання про відшкодування завданих цим збитків. Тому ч.2 ст.571 ЦК[1] встановлює, що сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо ін-ше не встановлено договором.
Таким чином, завдаток виконує такі функції; авансування, до-казування, забезпечення виконання зобов'язання, компенсації ін-тересів сумлінної сторони зобов'язання.
За своїми функціями завдаток відрізняється від авансу, який ви-конує лише платіжну функцію та функцію доказування, і незалеж-но від причини невиконання підлягає поверненню. Завдаток, крім цих функцій, як зазначалося виконує ще й функцію забезпечення - сума, передана як завдаток, зараховується в рахунок виконання ос-новного зобов'язання і в цій частині гарантує його виконання. У разі невиконання зобов'язання завдаток також виконує забезпечу-вальну функцію, оскільки невинна сторона отримує як мінімум су-му, що дорівнює розміру завдатку[20].
Крім того, завдаток може виконувати компенсаційну функцію, бо