причин, які не за-лежали від її волі. Цей замах нерідко називають невдалим. Так, К., коли був викритий у підробці документа, запропонував слідчому хабара і поклав на стіл конверт з грошима. Слідчий конверт не взя-ла, а запросила до кабінету свого співробітника і склала протокол огляду конверта, у якому були гроші3. Або ще приклад: виннкГі з ме-тою вбивства зробив постріл у потерпілого, але промахнувся чи лише його поранив. Тут він зробив усе, щоб вбити потерпілого, од-нак смерть не настала з причин, що не залежали від його волі, тому злочин (вбивство) не був доведений до кінця.
Відповідно до ч. З ст. 15 замах на вчинення злочину є незакінче-ним, якщо особа з причин, що не залежали від Ті волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. Напри-клад: злодій був затриманий як тільки проникнув у житло, або при нападі з метою вбивства з рук винного була вибита зброя. Цей за-мах іноді називають перерваним.
Отже такий поділ проводиться за суб'єктивним критерієм, тобча ставленням самого винного до вчинених ним дій, його власним явленням про ступінь виконання ним злочинного діяння.
Деякі криміналісти для поділу замаху на закінчений і незакінчеНий злочин пропонують використовувати об'єктивний критерій, тоб-то ступінь виконання об'єктивної сторони, і вважають, відповідно, незакінченим той замах, у якому не були виконані усі дії. необхідні для закінчення злочину, а закінченим замахом — виконання усіх дій, необхідних для закінчення злочину. Але об'єктивний критерій не придатний для розмежування незакінченого і закінченого замаху, бо в разі, коли злочинні наслідки не настали, об'єктивно не було вико-нане, як правило, усе те, що необхідне для їх настання. Таким чи-ном, тут завжди констатується незакінчений замах на злочин і не залишається місця для закінченого замаху, бо завжди якихось дій винного було недостатньо для доведення злочину до кінця. Отже, не усе було зроблено для спричинення наслідків.
Не можна використовувати для поділу замаху на закінчений і не-закінчений і змішаний критерій, тобто одночасне застосування об'єк-тивного і суб'єктивного критеріїв. Формула змішаного (об'єктивно-суб'єктивного) критерію, яка пропонує визнавати закінчений замах на злочин там, де зроблено усе, необхідне для вчинення злочину, є не-вдалою, оскільки ставить поняття закінченого замаху в повну залеж-ність від розсуду суддів.
Залежно від придатності об'єкта і засобів посягань розрізняють придатний замах на злочин і непридатний. Непридатний замах на злочин, у свою чергу, поділяється на замах на непридатний об'єкт і замах з непридатними засобами. Таким же може бути й непридатне готування до злочину.
Замах на непридатний об'єкт (він може бути закінченим або незакінченим) має місце тоді, коли об'єкт не має необхідних влас-тивостей (ознак) або він зовсім відсутній, внаслідок чого винний не може довести злочин до кінця. Особа припускаться фактичної по-милки, що і позбавляє її можливості довести злочин до кінця. Це, наприклад, спроба крадіжки з порожнього сейфа чи порожньої ки-їиені; постріл у труп, помилково прийнятий за живу людину; викра-дення предмета, помилково прийнятого за бойові припаси чи нар-котичні засоби.
Замах із непридатними засобами (він також може бути як за-кінченим, так і незакінченим) має місце тоді, коли особа помилково чи через незнання застосовує такі засоби, за допомогою яких, внаслі-док їх об 'єктивних властивостей, неможливо закінчити злочин.
При цьому засоби можуть бути як абсолютно, так і відносно не-придатними для заподіяння шкоди.
Абсолютно непридатними вважаються засоби, використання яких за будь-яких умов (обставин) не може привести до закінчення злочину (наприклад, спроба отруїти людину речовиною, помилко-во прийнятою за отрут).
Відносно непридатними є ті засоби, які лише за даних конкрет-них обставин не можуть привести до виконання задуманого (напри-клад, спроба вчинити вбивство з вогнепальної зброї, що виявилася зіпсованою). Наявність непридатного замаху визнається нашою су-довою практикою. Так. Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що, якщо особа викрала непридатну до використання вогнепальну зброю, бойові припаси або вибухові речовини, помилково вважаю-чи їх такими, що можуть бути використані за призначенням, вчине-не слід розцінювати як замах на викрадення зазначених предметів.
4.3. Значення поділу замаху на злочин на види
Поділ замаху на злочин необхідний насамперед для призначення покарання2. Закін-чений замах на злочин за ступенем реалізації умислу своїми озна-ками ближчий до закінченого злочину, і тому він завжди більш не-безпечний, ніж незакінчений замах на злочин. Між ними існує різ-ниця в ступені реалізації умислу і, виходячи з цього, у виконанні об'єктивної сторони злочину. У закінченому замаху на злочин су-б'єкт виконав (закінчив) усі заплановані ним дії, зробив усе, що вва-жав за необхідне для доведення злочину до кінця, а при незакінче-ному замаху на злочин винний не зробив усього, що він вважав за необхідне для доведення злочину до кінця. У злочинах із матеріаль-ними складами в закінченому замаху на злочин відсутня лише одна ознака об'єктивної сторони — суспільне небезпечний наслідок, хоча суб'єкт вже повністю здійснив діяння, достатнє для спричинення наслідку. При незакінченому ж замаху на злочин у злочинах з мате-ріальним складом не тільки відсутній суспільне небезпечний наслі-док, а й не завершене, повністю не виконане саме діяння, яке може його спричинити.
При незакінченому і закінченому замаху на злочин суспільне небезпечний наслідок не настає з різних причин. При незакінчено-му замаху на злочин він взагалі не може настати, оскільки винний не закінчив саме діяння, необхідне для спричинення наслідку, а при закінченому замаху на злочин суспільне небезпечний наслідок міг настати, бо винним виконані усі дії для його