Стосовно таких питань національної економіки, як па-перові гроші, закони про контрактні зобов'язання, про роль жінок, що їх усунуто від політики, великих розбіж-ностей не було. Та з'явилася нагальна потреба врівнова-жити часткові економічні інтереси; встановити умови пов-новажень, термінів і добору голови виконавчої влади, а та-кож у розв'язанні проблем, що стосувалися термінів служби суддів і специфіки майбутніх судів.

Упродовж гарячого філадельфійського літа з'їзд на-решті виробив проект, що в короткому документі втілю-вав організацію найскладнішої форми урядування, яка ли-шень існувала, - верховного уряду з чітко визначеною і обмеженою сферою дій. Визначаючи повноваження, з'їзд надав федеральному урядові цілковиту владу накладати податки, брати грошові позики, встановлювати єдині мито й акцизні збори, карбувати монету, порядкувати у сфері мір і ваги, видавати патенти та авторські права, організо-вувати поштові контори, прокладати поштові тракти. Наці-ональний уряд уповноважений був набирати і утримувати армію та військовий флот, а також регулювати торгівлю між штатами. Йому було надано права залагоджувати стосунки з індіанцями, вести закордонну політику та війну. Він видавав закони про прийняття до громадянства чужо-земців і здійснював контроль над громадськими землями; мав право приймати до Союзу нові штати на основі цілко-витої рівності зі старими. Право видавати всі необхідні за-кони для реалізації визначених чітких повноважень забез-печило те, що федеральний уряд виявився спроможним задовольняти потреби наступних поколінь і значно більшо-го суспільства.

Розмежування гілок влади вже було втілено у біль-шості конституцій штатів і виправдало себе. Отож і з'їзд схвалив систему врядування, що базувалася на розподілі функцій за законодавчою, виконавчою та судовою гілка-ми влади, кожна з яких так чи інакше вивіряла правочинність іншої. Скажімо, постанови Конгресу не могли стати законами, доки їх схвалить президент. А президент най-важливіші призначення урядовців та всі інші укази мав по-годжувати з Сенатом. Конгрес мав право притягти прези-дента до суду і навіть усунути його з поста. Судова гілка правочинна розглядати всі справи, що підлягали феде-ральним законам і Конституції; фактично суди уповнова-жені були тлумачити як основні, так і часткові закони. Члени суду, призначені президентом і затверджені Сена-том, теж могли бути притягнені до суду Сенатом.

Щоб захистити Конституцію від частих змін, Стаття п'ята регламентувала, що поправки до Конституції пропо-нуються або двома третинами обох палат Конгресу, або двома третинами штатів, що беруть участь у роботі з'їзду. Поправки підлягають ратифікації двояким чином - або за-конодавчими органами від трьох чвертей штатів, або на-родними зборами, що відбуваються у трьох чвертях шта-тів; доцільний спосіб у кожному разі пропонує Конгрес.

І нарешті, перед з'їздом постала найголовніша пробле-ма: як здійснювати повноваження, надані новому урядові. Звичайно, згідно зі Статтями конфедерації, національний уряд мав на папері значну владу, проте на практиці вона сходила нанівець, адже штати не звертали на неї уваги. Яким чином врятувати новий уряд від такої ж долі?

Спочатку більшість делегатів знаходили єдину від-повідь - застосувати силу, однак згодом дійшли виснов-ку, що така позиція призведе до розпаду Союзу. Виріше-но було, що уряд має впливати не на штати, а на їх насе-лення, видаючи закони, які б стосувалися життя кожно-го жителя країни. Наріжним каменем Конституції стали короткі, але вельми значущі положення, запропоновані з'їздом.

Конгрес правомочний... видавати всі необхідні закони, що сприятимуть реалізації повноважень, наданих да-ною Конституцією урядові Сполучених Штатів (Стаття І, розділ 7).

Конституція і закони Сполучених Штатів, які ма-ють бути видані для її здійснення, як і всі угоди дер-жави, що вже укладені чи мають бути укладені під владою Сполучених Штатів, повинні стати найви-щим законом країни; і судді кожного штату зобов'язані здійснювати всі його приписи, навіть якщо вони суперечать конституції штату та його законам (Стаття VI).

Таким чином, було створено умови для реалізації за-конів Сполучених Штатів у національних судах силами власних суддів і судових виконавців, а також у судах шта-тів - силами суддів штату і його судових виконавців.

Дебати щодо мотивів, якими керувалися автори Консти-туції, тривають і досі. У 1913 році Чарлз Бірд у своїй книж-ці «Економічна інтерпретація Конституції» доводив, що батьки-засновники прагнули здобути економічні вигоди із стабільності, забезпечивши її могутнім і владним національ-ним урядом, оскільки володіли масою знецінених держав-них облігацій. Проте відомо, що Джеймс Медисон, основний автор Конституції, не мав ніяких облігацій, тоді як дехто з противників Конституції накопичив їх чимало. Економічні інтереси впливали на хід обговорення, та одночасно вплива-ли й державні, групові та ідеологічні інтереси штатів. Да-вався взнаки й ідеалізм укладачів. Виховані добою Прос-вітництва, батьки-засновники спланували уряд, який, на їх-ню гадку, мав сприяти особистій свободі і громадянським чеснотам. Ідеали, втілені в Конституції США, стали істот-ним елементом національного характеру американця.

17 вересня 1787 року після шістнадцяти тижнів обгово-рення викінчену Конституцію підписали 39 із 42 присутніх делегатів. Показуючи намальовану іскристим золотом на спинці Вашингтонового крісла половину сонця, що сходи-ло над обрієм, Франклін промовив до делегатів:

Упродовж сесії... я часто поглядав на це (крісло) по-заду президента і силувався з'ясувати для себе - схо-дить те сонце чи сідає, і ось нарешті я з великою ра-дістю сповіщаю, що воно не сідає, а сходить. З'їзд завершив свою роботу; делегати «подалися до міської таверни на спільний обід, після чого по-дружньому щиро розпрощалися». Проте вирішальна боротьба за