2.3 Третейські суди.

Завданням третейського суду є захист майнових i немайнових прав та охоронюваних законом iнтересiв сторiн третейського розгляду шляхом всебiчного розгляду та вирiшення спорiв вiдповiдно до закону.

Юридичнi або фiзичнi особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спiр, який виникає з цивiльних чи господарських правовiдносин, крiм випадкiв, передбачених законом. Спiр може бути переданий на розгляд третейського суду за наявностi мiж сторонами третейської угоди, яка вiдповiдає вимогам цього Закону.

Спiр може бути переданий на вирiшення третейського суду до прийняття компетентним судом рiшення у спорi мiж тими ж сторонами, з того ж предмета i з тих самих пiдстав.

Третейськi суди в порядку, передбаченому Законом, порядку можуть розглядати будь-якi справи, що виникають iз цивiльних та господарських правовiдносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недiйсними нормативно-правових актiв;

2) справ у спорах, що виникають при укладеннi, змiнi, розiрваннi та виконаннi господарських договорiв, пов'язаних iз задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають iз сiмейних правовiдносин, крiм справ у спорах, що виникають iз шлюбних контрактiв (договорiв);

5) справ про вiдновлення платоспроможностi боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однiєю iз сторiн в яких є орган державної влади, орган мiсцевого самоврядування, державна установа чи органiзацiя, казенне пiдприємство;

7) iнших справ, якi вiдповiдно до закону пiдлягають вирiшенню виключно судами загальної юрисдикцiї або Конституцiйним Судом України;

8) справ, коли хоча б одна iз сторiн спору є нерезидентом України.

В Українi можуть утворюватися та дiяти постiйно дiючi третейськi суди та третейськi суди для вирiшення конкретного спору (суди ad hoc).Постiйно дiючi третейськi суди та третейськi суди для вирiшення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Постiйно дiючий третейський суд очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постiйно дiючий третейський суд.Постiйно дiючi третейськi суди можуть утворюватися та дiяти при зареєстрованих згiдно з чинним законодавством України:

всеукраїнських громадських органiзацiях;

всеукраїнських органiзацiях роботодавцiв;

фондових i товарних бiржах, саморегулiвних органiзацiях професiйних учасникiв ринку цiнних паперiв;

торгово-промислових палатах;

всеукраїнських асоцiацiях кредитних спiлок, Центральнiй спiлцi споживчих товариств України;

об'єднаннях, асоцiацiях суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi - юридичних осiб, у тому числi банкiв.

Постiйно дiючий третейський суд пiдлягає державнiй реєстрацiї. Державна реєстрацiя постiйно дiючого третейського суду здiйснюється Мiнiстерством юстицiї України, Головним управлiнням юстицiї Мiнiстерства юстицiї України в Автономнiй Республiцi Крим, обласними, Київським, Севастопольським мiськими управлiннями юстицiї протягом п'ятнадцяти днiв з дня подання його засновником заяви.

Третейськi суди вирiшують спори на пiдставi Конституцiї та законiв України, iнших нормативно-правових актiв та мiжнародних договорiв України.Третейський суд у випадках, передбачених законом або мiжнародним договором України, застосовує норми права iнших держав.

Сторони мають право вiльно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддiв. За домовленiстю сторiн вони можуть доручити третiй особi (юридичнiй або фiзичнiй) призначення чи обрання третейського суду чи суддiв.

Для призначення чи обрання третейських суддiв у кожнiй справi необхiдна їхня згода.

Третейськi суддi не є представниками сторiн. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заiнтересована в результатi вирiшення спору, а також має визнанi сторонами знання, досвiд, дiловi та моральнi якостi, необхiднi для вирiшення спору.

Третейськими суддями не можуть бути:

особи, якi не досягли повнолiття, та особи, якi перебувають пiд опiкою чи пiклуванням;

особи, якi не мають квалiфiкацiї, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламентi третейського суду;

особи, якi мають судимiсть;

особи, визнанi в судовому порядку недiєздатними.

У разi одноособового вирiшення спору третейський суддя постiйно дiючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освiту. У разi колегiального вирiшення спору вимоги щодо наявностi вищої юридичної освiти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.При вирiшеннi спору третейським судом для вирiшення конкретного спору угодою сторiн можуть бути встановленi додатковi вимоги до третейських суддiв.

Повноваження третейського суддi припиняються:

за погодженням сторiн;

у разi вiдводу чи самовiдводу вiдповiдно до цього Закону;

у разi набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

у разi набрання законної сили судовим рiшенням про визнання його обмежено дiєздатним чи недiєздатним;

у разi його смертi, визнання його безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим рiшенням суду, що набрало законної сили.

Повноваження складу третейського суду, яким вирiшувався спiр, припиняються пiсля прийняття ним рiшення по конкретнiй справi.

Учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.

Третi особи не користуються правом оскарження рiшення третейського суду.

Рiшення третейського суду приймається пiсля дослiдження усiх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або бiльшiстю голосiв третейських суддiв, якi входять до складу третейського суду. Рiшення оголошується у засiданнi третейського суду.

Розділ 3.

Субєкти цивільно –процесуальних правовідносин, які беруть участь у справі.

3.1 Сторони.

Для того, щоб суд прийняв цивільну справу до свого провадження, роз-глянув її і постановив рішення, необхідно, щоб заінтересована особа реалі-зувала своє право і звернулася до суду за захистом порушеного або оспорю-ваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Такою заінтересованою особою є громадянин чи юридична особа, яка має юридичний інтерес у справі, прагне захистити своє юридичне станови-ще, примусити іншу особу виконати певну дію на свою користь або утрима-тись від такої, захистити право чи законний інтерес інших осіб у передбаче-них законом випадках. Заінтересовані особами, між якими виник спір про право, що переданий на розгляд суду, називаються сторонами.

Отже сторонами (рагіех) у цивільному процесі будуть юридично заінте-ресовані особи (громадяни і організації), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві. Вони є головними особами, які беруть участь у