Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ст. 30 ЦПК). Позивач (асїог) — особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних зако-ном інтересів якої порушується цивільна справа в суді і розпочинається ци-вільний процес. Вона може заявити про це вимогу судові особисто або в її інтересах, у передбачених законом випадках, можуть звернутися із заявою до суду прокурор, органи державного управління, профспілки, інші особи. Відповідач {геш — особа, яка обороняється) — особа, котра на заяву позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорення його права і охоронюваних законом інтересу.

Сторони в цивільному процесі характеризуються таким ознаками: ними є особи, між якими виник спір про право цивільне; вони ведуть процес у справі від свого імені; з приводу їх справи постановляється судом рішення; на них поширюються всі правові наслідки законної сили судового рішення; вони несуть судові витрати; їх правосуб'єктність допускає процесуальне правонаступництво. Процесуально-правове становище сторін визначається принципом рівноправності.

Для забезпечення виконання процесуальних функцій сторони наділя-ються численними цивільно-процесуальними правами, які можуть бути класифіковані на такі групи:

1.Права, які характеризують повноваження на порушення провадження
в справі — права на пред'явлення позову (ст. 118) зустрічного позову
(ст. 123 ЦПК), вимоги про виправлення недоліків рішення судом, який
його постановив (ст. 295 ЦПК); права апеляційного, касаційного
оскарження судових рішень і ухвал (статті 292,324 ЦПК), про перегляд рішення, ухвали, що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами
(ст. 353 ЦПК), на пред'явлення вимоги про поворот виконання (ст. 421
ЦПК).

2.Права на зміни в позовному спорі — права позивача на зміну підстави
або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог,
на відмову від позову; права відповідача на повне або часткове визнання по-зову; права сторін на укладення мирової угоди (ст. 31 ЦПК); доповнення,
зміна апеляційної і касаційної скарги або відмова від них (статті 300, 330
ЦПК).

3.Права на подання і витребування доказів та участь в їх дослідженні —
права сторін подати до суду свої пояснення (ст. 31,137 ЦПК), подавати письмові та речові докази (статті 65 ЦПК), вимагати залучення у справу свід-ків і призначення експертизи (статті 180,145 ЦПК). При розгляді справи —
ставити питання один одному, свідкам, експертам (ст. 176
ЦПК); знайомитися з письмовими і речовими доказами, брати
участь в їх огляді на місці (статті 185, 187, 140 ЦПК). Сторони мають право
знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії
рішень, ухвал, постанов та інших документів, що є в справі, подавати свої
доводи, міркування та заперечення тощо (ст. 27 ЦПК).

4.Права, пов'язані із залученням до справи всіх заінтересованих осіб —
права вимагати від суду залучення до справи співучасників, третіх осіб, ор-ганів державного управління, прокурора (статті 36 ЦПК).

5.Права, пов'язані із забезпеченням законного складу суду, об'єктив-ності розгляду справи і виконання судових постанов — права сторін заявля-ти клопотання про відводи суддів, прокурора, експертів, пере-кладача і секретаря судового засідання. Права на участь у судових засіданнях по розгляду справи і в здійсненні окремих процесуальних дій в суді першої інстанції, в провадженні справи в апеляційній і касаційній інстанціях та в стадії перегляду справи за новови-явленими і винятковими обставинами (статті 99,159, 213-215, 300, ЦПК); на особисту участь і ведення справи або за участю чи через пред-ставника, на пояснення, заяви і виступи в суді рідною мовою
і користування послугами перекладача (ст. 9 ЦПК); на одержання виклику
та повідомлення про участь у судовому засіданні чи виконанні окремих процесуальних дій (ст. 90 ЦПК).

Інші права, що забезпечують захист у процесі по справі: вибір підсуд-ності (статті 126-129 ЦПК), забезпечення доказу і позову (статті 35, 149
ЦПК), приєднання співучасників до апеляційної і касаційної скарги сто-рони (статті 297, 326 ЦПК), передання справи на вирішення третейського
суду (ст. 25 ЦПК) та ін. Права сторін можна класифікувати залежно від
змісту реалізованих у них принципів: диспозитивності, змагальності, державної мови судочинства, гласності, усності та ін. На сторони покладають-ся також процесуальні обов'язки — загальні й спеціальні. Загальні поляга-ють у добросовісному користуванні "належними їм процесуальними права-ми (ст. 99 ЦПК). Спеціальні — у виконанні певних процесуальних дій: суд
може визнати обов'язкову участь відповідача у справах про стягнення аліментів (ст. 74 ЦПК); кошти на оплату свідків, експертів, проведення огля-ду на місці вносить наперед сторона, яка порушила відповідне клопотання
(ст. 73 ЦПК); повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження
справи (ст. 95 ЦПК); позивач зобов'язаний подати копії позовної заяви,
сторони як скаржники — копії апеляційних і касаційних скарг (статті 293,
322 ЦПК) та ін.

Сторони та iншi особи, якi беруть участь у справi, а також особи, якi не брали участi у справi, якщо суд вирiшив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляцiйному порядку рiшення суду першої iнстанцiї повнiстю або частково.

Заяву про апеляцiйне оскарження рiшення суду першої iнстанцiї може бути подано протягом десяти днiв з дня проголошення рiшення. Апеляцiйна скарга на рiшення суду подається протягом двадцяти днiв пiсля подання заяви про апеляцiйне оскарження. Заяву про апеляцiйне оскарження ухвали суду першої iнстанцiї може бути подано протягом п'яти днiв з дня проголошення ухвали. Апеляцiйна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днiв пiсля подання заяви про апеляцiйне оскарження. Заява про апеляцiйне оскарження чи апеляцiйна скарга, поданi пiсля закiнчення строкiв, встановлених