Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звiльняється з посади Президентом України. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рiк iнформує Верховну Раду України про стан законностi. Верховна Рада України може висловити недовiру Генеральному прокуроровi України, що має наслiдком його вiдставку з посади.

Генеральний прокурор України звiльняється з посади також у разi:

закiнчення строку, на який його призначено;

неможливостi виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

порушення вимог щодо несумiсностi;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

припинення його громадянства;

подання заяви про звiльнення з посади за власним бажанням.

Строк повноважень Генерального прокурора України та пiдпорядкованих йому прокурорiв - п'ять рокiв.

Прокуратури Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, мiськi, районнi, мiжрайоннi, районнi в мiстах, а також iншi прокуратури очолюють вiдповiднi прокурори.

З метою захисту iнтересiв держави, а також громадян, якi за станом здоров'я та з iнших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор або його заступник подає чи пiдтримує поданий потерпiлим цивiльний позов про вiдшкодування збиткiв, заподiяних злочином.

Прокурор може бути залучений судом до участі у справі або вступати в справу за своєю ініціативою для надання висновків з метою здійснення по-кладених на нього обов'язків. Участь прокурора у процесі для надання вис-новків у справі є обов'язковою у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне. Прокурор бере участь у розгляді цивільних справ за його заявами про за-хист інтересів держави або прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права. Прокурор, який бере участь в розглядi справ у судах, додержуючи принципу незалежностi суддiв i пiдкорення їх тiльки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебiчний, повний i об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рiшень, що грунтуються на законi. Прокурор має рiвнi права з iншими учасниками судового засiдання.Обсяг i межi повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесi, визначаються Законом « Про прокуратуру» та процесуальним законодавством України.

Прокурор, який бере участь у розгляді цивільних справ у судах, додержу-ючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, має за-вдання сприяти виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктив-ний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на за-коні (ст. 34 Закону «Про прокуратуру»).

Стаття 35 Закону «Про прокуратуру» (в редакції Закону від 26 листопада 1993 р.) надає прокуророві право вступити у справу в будь-якій стадії про-цесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів Держави і суспільства, та зобов'язує його своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони не ви-ходили. Отже, участь прокурора в цивільному процесі спрямована: на за-хист прав і законних інтересів громадян та інтересів держави; на сприяння судові у виконанні вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний роз-гляд справ та постановлення судових рішень, що грунтуються на законі; на своєчасне вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівнос-ті фізичних та юридичних осіб перед законом і судом. За наявності пору-шень закону при здійсненні судочинства прокурор має вживати заходів до їх усунення, а також використовувати право внесення подань до кваліфіка-ційних комісій про притягнення до дисциплінарної відповідальності тих суддів, які порушили закон (п. 11 наказу Генерального прокурора України № 8 від 28 жовтня 1998 р.).

Для забезпечення об'єктивності в процесуальній діяльності прокурора, спрямованої на виконання покладених на нього завдань і функцій в цивіль-ному судочинстві, прокурор не може брати участь у справі і підлягає відво-ду (самовідводу), якщо він: особисто, прямо чи побічно заінтересований в результатах справи; є родичем сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі; перебуває в особливих стосунках з особами, які беруть участь у спра-ві; якщо будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів у його безсторонності.

Представництво прокуратурою iнтересiв громадянина або держави в судi полягає у здiйсненнi прокурорами вiд iменi держави процесуальних та iнших дiй, спрямованих на захист у судi iнтересiв громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Пiдставою представництва у судi iнтересiв громадянина є його неспроможнiсть через фiзичний чи матерiальний стан, похилий вiк або з iнших поважних причин самостiйно захистити свої порушенi чи оспорюванi права або реалiзувати процесуальнi повноваження, а iнтересiв держави - наявнiсть порушень або загрози порушень економiчних, полiтичних та iнших державних iнтересiв внаслiдок протиправних дiй (бездiяльностi) фiзичних або юридичних осiб, що вчиняються у вiдносинах мiж ними або з державою.

Формами представництва є:

звернення до суду з позовами або заявами про захист прав i свобод iншої особи, невизначеного кола осiб, прав юридичних осiб, коли порушуються iнтереси держави, або про визнання незаконними правових актiв, дiй чи рiшень органiв i посадових осiб;

участь у розглядi судами справ;

внесення апеляцiйного, касацiйного подання на судовi рiшення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Прокурор самостiйно визначає пiдстави для представництва у судах, форму його здiйснення i може здiйснювати представництво в будь-якiй стадiї судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

У науці цивільного процесу питання про підстави участі прокурора в ци-вільному судочинстві вирішується по-різному. Ними називаються: здій-снення законоохоронної функції, необхідність захисту прав і законних інте-ресів громадян, державних чи громадських інтересів та ін..

Але мета і завдання