поз-бавлення батьківських прав і про поновлення у батьківських правах, про відібрання дітей у батьків та їх передачу на піклуван-ня до органів опіки і піклування , про відшкодування збитків, заподіяних злочином (ст. 33 Закону «Про прокуратуру»). Участь прокурора в цивільному процесі є обов'язковою по справах, порушених за позовами та заявами прокурора (п. З наказу Генерального прокурора України № 8 від 28 жовтня 1998 р.). Обов'язковою участь прокурора в процесі буде і тоді, ко-ли суд (суддя) визнає її необхідною по конкретній справі в постановленій ним про це ухвалі. Так, якщо за матеріалами справи є під-стави вважати, що спірна угода, укладена між сторонами суперечить інтере-сам держави і суспільства, але позовну вимогу про визнання її недійсною не заявлено, суд може на підставі ст.45 ЦПК визнати необхідною участь прокурора в справі. Ухвала суду (судді) про обов'язкову участь прокурора в справі оскарженню не підлягає, і прокурор не може відмовитися від її вико-нання.
Порушення процесу в справі. Прокурор має право звернутися до суду із заявою на захист прав та інтересів інших осіб — громадян, держави, держав-них підприємств і організацій. Таке звернення можливе у справах, підвідом-чих цивільному судочинству, позовного, з адміністративно-правових відно-син і окремого провадження й настає тоді, коли цього вимагає захист прав і законних інтересів громадян та державних інтересів. Наявність таких обста-вин належить встановити прокуророві у кожному конкретному випадку. Але прокурори не повинні підміняти самих заінтересованих осіб, права й інтереси яких порушені або оспорені. Гарантованість судового захисту дає можливість їм самим порушити цивільну справу в суді і брати участь в її роз-гляді. І тільки коли громадяни за станом здоров'я чи з інших поважних при-чин не можуть відстоювати в суді свої права, прокурор може звернутися до суду з вимогою на захист їх прав й законних інтересів. У випадках звернення прокурора з вимогою в інтересах громадянина, який має таку можливість або не погоджуєтся із заявленою вимогою прокурора, суд залишає заяву прокурора без розгляду з підстав як таку, що подана особою, яка не має повноважень на ведення справи в суді.
Відповідно з тлумаченням Конституційного Суду України (рішення від 8 квітня 1999 р.) п. 2 ст. 121 Конституції України про пред'явлення проку-рором позову в інтересах держави не рівнозначно пред'явленню позову в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядку-вання і форми власності. Інтереси держави можуть збігатися або не збігати-ся як повністю, так і частково з інтересами таких державних чи приватних підприємств, установ, організацій. При цьому інтереси держави опосеред-ковуються майновим, політичним, соціально-економічним змістом, пов'я-заним з реалізацією загальнодержавних дій і програм, спрямованих на за-хист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, на захист державної, економічної, екологічної, інформаційної безпеки, на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, на збереження генофонду Українсь-кого народу, на охорону землі як основного національного багатства, на за-хист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, на охорону сво-боди політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами Украї-ни (статті 13-19 Конституції України), та ін.Тому прокурор повинен визначити і обгрунтувати в чому полягає пору-шення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересів держави.
Зокрема, в Законі України № 959-ХІІ від 16 квітня 1991 р. «Про зовніш-ньоекономічну діяльність» (ст. 34) встановлено, що за позовами суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності від імені України як держави у процесі виступають державний орган або посадова (службова) особа, вказана у по-зові та (або) один з прокурорів України.
Законом України № 1264-ХІІ від 25 червня 1991 р. «Про охорону навко-лишнього природного середовища» (ст. 37) органам прокуратури надано право на звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподія-ної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та про припинення екологічно небезпечної діяль-ності.
На підставі Закону України № 2460-ХІІ від 16 червня 1992 р. «Про об'єд-нання громадян» (ст. 15) прокурор може внести в суд подання про накла-дення штрафу за грубе і систематичне скоєння правопорушень об'єднанням або його органом (ст. 30); про заборону окремих видів діяльності об'єднан-ня чи заборону на його діяльність строком до 3-х місяців (ч. 1 ст. 31); про продовження цього строку (ч. З ст. 31); про примусовий розпуск (ліквіда-цію) об'єднання (ст. 32).
У відповідності зі ст. 15 Закону України № 987-ХІІ від 23 квітня 1991 р. «Про свободу совісті та релігійні організації», незаконна діяльність релігій-них організацій може бути припинена судом в передбачених законом ви-падках за заявою органу, уповноваженого здійснити реєстрацію статуту конкретної організації або прокурора.
Законом України № 3356-ХІІ від 1 липня 1993 р. «Про колективні дого-вори і угоди» (ст. 20) встановлено, що справа про накладення штрафів на винних службових осіб, які ухиляються від укладення колективних дого-ворів або які не виконують їх умов, провадиться судом за поданням однієї із сторін колективного договору, відповідних комісій або з ініціативи про-курора.
Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочи-ну, провадиться судом за позовом закладу охорони здоров'я. Міністерства фінансів України або прокуратури (Закон України від 22 квітня 1993 р. «Про доповнення Цивільного кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України нормами стосовно порядку відшкодування витрат на ста-ціонарне лікування потерпілого від злочину»).
Статтею 136 КЗпП України передбачено, що стягнення з керівників під-приємств, установ, організацій і їх заступників матеріальної шкоди в суді провадиться за позовом керівників вищого рівня у порядку підпорядкуван-ня органу або прокурора.
Порушення прокурором цивільного процесу по справі в суді першої інстанції