на одержання від апеляційного суду повідомлення про час і місце судового засідання по розгляду його подання і брати в ньо-му участь. Він має право заявляти клопотання про виклик у судове засідан-ня свідків; призначення експертизи, про залучення до участі в справі спе-ціалістів та про витребування інших доказів, подавати додатково докази, давати пояснення, висловлювати свої міркування з окремих питань та по суті справи, виступати у дебатах.
Участь прокурора в провадженні справ у касаційній інстанції, в процесі пе-ревірки законності судових рішень і ухвал апеляційної інстанції, що набра-ли законної сили, спрямована на захист прав громадян і державних інте-ресів, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктив-ний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі.
Згідно зі ст. 324 ЦПК прокурор, незалежно від того чи брав він участь у справі, має право вносити касаційні подання відповідно на рішення або ух-вали суду першої та апеляційної інстанції з підстав їх незаконності. Але це право прокурора є і його обов'язком — Генеральний прокурор України зо-бов'язує не залишати без реагування необгрунтовані рішення чи ухвали су-ду по справах, розглянутих з участю прокурора; своєчасно вносити на них мотивовані касаційні подання, зазначаючи, який закон судом порушено і яка пропозиція щодо скасування або зміни рішення вноситься (п. 4 згада-ного наказу № 8).
На порушення касаційного провадження вноситься касаційне подання у встановлені ст. 321 ЦПК строки. Підставою для внесення подання є неза-конність рішення і ухвали суду. У зв'язку з цим прокуророві належить у ді-яльності по підготовці подання вивчити матеріали по справі, точно виявити, які порушення і неправильні застосування норм матеріального і проце-суального права були допущені судом при розгляді і вирішенні справи, в чо-му полягає суть порушення та чи можуть вони викликати скасування, зміну чи постановлення нового рішення у відповідності з повноваженням каса-ційної інстанції.
Касаційне подання виконується в письмовій формі і має містити обо-в'язкові реквізити, передбачені ст. 322 ЦПК, бути підписаним із додани-ми копіями та доданими письмовими матеріалами до числа осіб, які бра-ли участь у справі, поданим через суд першої інстанції, який розглянув справу.
Прокурор, який вніс касаційне подання, вправі відмовитися, доповнити або змінити подання . Доповнити, змінити касаційне подан-ня має право також прокурор вищого рівня (ст. 40 Закону України «Про прокуратуру»). Доповнення чи зміна подання можлива протягом строку ка-саційного оскарження. Відкликання касаційного подання можливе до по-чатку розгляду справи в касаційному суді. Відмовитися від касаційного по-дання прокурор має право протягом усього часу розгляду справи. Питання про прийняття відмови від касаційного подання вирішується касаційним судом в судовому засіданні. В разі прийняття відмови від касаційного по-дання і закриття з цих підстав касаційного провадження, повторна подача касаційного подання не допускається.
Для підтримання подання прокурор обов'язково бере участь у судовому засіданні, про день і час якого має право бути повідомленим завчасно. Він може знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, подавати додаткові докази, робити відводи, висловлювати міркування з усіх питань, клопотань, заяв осіб, які беруть участь у справі, тощо в процесі розгляду справи в засіданні суду касаційної інстанції, а також давати пояснення та виступати в дебатах.
Прокурор може порушити провадження у справі про перегляд рішень, ух-вал і постанов суду в зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами.
За наявності нововиявлених обставин, визначених ст. 347 ЦПК, рішення, ух-вали суду, шо набрали законної сили, можуть бути переглянуті за заявою прокурора, незалежно від того чи брав він участь у справі. Заява подається у письмовій формі з дотриманням змісту, до суду, який постановив рішення, ухвалу, котрі пере-глядаються цим способом, а за винятковими обставинами — до Верховного Суду України. Правове становище прокурора визначається нормами ЦПК, якими встановлений порядок провадження в судах першої інстанції, апеляційної і касаційної інстанцій.
3.4 Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації,фізичні та юридичні особи.
Органи державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та окремі громадяни можуть у випад-ках, передбачених законом, звернутися до суду із заявою на захист прав та охоронюваних інтересів інших осіб.
Органи державної влади та орган місцевого самоврядування в передба-чених законом випадках можуть бути залучені судом до участі в процесі або вступити в процес за своєю ініціативою для дачі висновку в справі з метою здійснення покладених на них обов'язків і для захисту прав громадян та ін-тересів держави (ст. 45 ЦПК). Участь у таких випадках органів державної влади і місцевого самоврядування є однією з форм здійснення ними компе-тенції в галузі виконавчо-розпорядчої і правоохоронної діяльності.
Інші соціальні об'єднання беруть участь у цивільному процесі з метою захисту прав та інтересів окремих громадян — членів своїх колективів або їх сімей.
Підставами участі в процесі зазначених суб'єктів є норми цивільного процесуального права й інших галузей права, які надають їм повноваження захищати права та інтереси інших осіб.
Зазначені суб'єкти захисту прав інших осіб можуть брати участь у ци-вільному процесі в двох процесуальних формах: зверненням до суду із за-явою (тобто порушення процесу по справі); вступом у процес по справі для дачі висновку за власною ініціативою чи ініціативою суду. Право на пору-шення процесу по справі надано органам державної влади, підприємствам, установам і організаціям та окремим громадянам (ст. 45ЦПК), а право на дачу висновку — тільки органам державної влади, орга-нам місцевого самоврядування.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, під-приємства, установи, організації і окремі громадяни можуть бути суб'єкта-ми захисту прав