Зазначені суб'єкти захисту прав інших осіб є особами, які беруть участь у справі, тому вони мають права і несуть обов'яз-ки, визначені ст. 27 ЦПК, незалежно від процесуальної форми участі. Коли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації порушують процес по справі в інтересах інших осіб, вони користуються правами і несуть процесуальні обов'язки сто-рони, за винятком права закінчувати справу мировою угодою (ст. 46 ЦПК).

У здійсненні своїх процесуальних прав вони незалежні від волі осіб, пра-ва і охоронювані законом інтереси яких вони захищають. У зв'язку з цим вони можуть відмовитися від поданої ними заяви, змінити заявлені ними вимоги, але такі дії не позбавляють особу, на захист прав і охоронюваиих за-коном інтересів якої подана заява, вимагати від суду розгляду справи по суті (ст. 46 ЦПК). Укласти мирову угоду суб'єкти захисту прав інших осіб не можуть, оскільки не є учасниками матеріально-правового спору.

Визначення процесуальної правосуб'єктності органів держави, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і окремих громадян, які захищають права інших осіб, за допомогою викори-стання назви окремих осіб, які беруть участь у справі, відображає (навіть не у всіх випадках) тільки зовнішню їх ознаку, а не суть участі в процесі. Оскільки вони виконують функцію захисту прав інших осіб, то їх можна на-звати суб'єктами захисту прав інших осіб. Але такими суб'єктами є також представники сторін й інших осіб, які беруть участь у справі, і прокурор. То-му, щоб підкреслити процесуальну відмінність, яка існує між ними, можна їх назвати функціонерами. Ця назва свідчить, що їх участь у справі спрямо-вана на виконання ними компетенції, яка визначається їх функціями в дер-жавному і громадському житті. Вказана назва можлива для визначення їх участі у справах усіх видів провадження і відбиває те, що їх діяльність має важливу соціальну спрямованість.

Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі

Така участь з метою захисту прав й інтересів інших осіб може мати місце в цивільних справах, що пов'язані з відповідною галуззю народного госпо-дарства, управління якою ними здійснюється, і коли така участь передбаче-на законом. Порівняно широкі права на участь у процесі надані органам опіки і піклування, житлово-комунальним, фінансовим та ін. Сімейний Кодекс України покладає на органи опіки і піклування захист особистих і майнових прав неповнолітніх дітей та інших недієздатних осіб. При цьому органа-ми опіки і піклування виступають: державна адміністрація районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі комітети міських чи районних у містах, сільські, селищні ради. А ведення справ покладається на відповідні їх відді-ли і управління: народної освіти — щодо осіб, які не досягли 18 років; охо-рони здоров'я — щодо осіб, визнаних судом недієздатними чи обмежено дієздатними; соціального захисту — щодо дієздатних осіб, які потребують піклування за станом здоров'я. Отже, зазначені органи можуть бути суб'єк-тами захисту прав неповнолітніх, недієздатних осіб, що перебувають під опікою і піклуванням, у всіх підвідомчих судові справах. По одних — мають право звернутися із заявою про порушення процесу, а якщо справа була розпочата за ініціативою інших осіб, повинні вступити в процес для дачі висновку; по інших — тільки вступити в процес для дачі висновку по справі.

Органи опіки і піклування згідно з Сімейним Кодексом мають право пред'явити по-зов про визнання шлюбу недійсним , про позбавлення батьківських прав , про визнання усиновлення недійсним , про скасуван-ня усиновлення. Якщо справа була розпочата іншими особами, участь органів опіки і піклування для дачі висновку є обов'язковою.

Функцію органів опіки і піклування по захисту прав інших осіб й інтере-сів держави здійснюють органи соціального захисту в справах осіб, над яки-ми за станом здоров'я встановлено піклування. Але більш поширена їх участь у формі дачі висновку в справах окремого проваджен-ня — про встановлення юридичних фактів (перебування на утриманні, виз-нання батьківства та ін.), необхідних для вирішення питання про призна-чення пенсії, тощо. У таких справах можлива участь пенсійних органів Мі-ністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ України.

При здійсненні своїх функцій органи опіки і піклування приймають від-повідні рішення (п. 6 Правил опіки і піклування), тому їх висновком у спра-ві має бути рішення в письмовій формі. Для дачі висновку про придатність жилого приміщення для проживання суди повинні залучати до участі у справі органи санітарно-епідеміологічної служби, а також місцеві житлові органи, якщо рішення у справі може впли-нути на їх інтереси. Невиконання цього обов'язку призводить до порушен-ня прав зазначених органів і може бути підставою для скасування судового рішення, постановленого у таких справах без їхньої участі.

Функцію органів місцевого самоврядування виконує суб'єкт комуналь-ної власності і підприємницької діяльності, котрим є Бюро технічної ін-вентаризації асоціації «Укртехінвентаризації», на яке покладено обов'язок здійснювати перевірку реального юридичного статусу об'єктів нерухомості, обстеження їх технічного стану, державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебуває у власності юридичних