Поштовий комп’ютерний вірус SirCam "викрадав" документи з органів державної влади, в тому числі адміністрації Президента України. Відомі також спроби знищення офіційного web-сайту Президента України. У цьому аспекті слід відзначити, що розслідування злочинів, пов'язаних з розробкою шкідливих програм, досить складний процес і неможливий без тісного міжнародного співробітництва.

Боротьба з кібертероризмом вимагає насамперед відповідної правової бази, функціонування спеціальних підрозділів по боротьбі з комп'ютерною злочинністю, широкого співробітництва з громадськістю, державними, комерційними підприємствами, тісної міжнародної взаємодії.

У новому Кримінальному кодексі України, що вступив в дію 1 вересня 2001 року, передбачена відповідальність за комп'ютерні злочини. Зокрема, у розділі XVI Злочини в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем і комп'ютерних мереж передбачені наступні статті: ст. 361. Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж; ст. 362. Використання, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем; ст. 363. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем.

Водночас, існують певні питання щодо практичного використання XVI розділу КК у правоохоронній діяльності [6]. Як відомо, особливістю комп'ютерних злочинів, які вчиняються через Internet, є відсутність кордонів, що ускладнює розслідування і затримку правопорушників. Розуміючи яке значення в цьому зв'язку має тісне міжнародне співробітництво та уніфікація відповідного законодавства, Україна 23 листопада 2001 року підписала разом з 30 іншими країнами Європейську Конвенцію про кіберзлочини. 6 грудня 2001 року Президент України підписав Указ № 1193/2001, який передбачає внесення змін у законодавство, що регулює питання боротьби з кіберзлочинами.

З метою організації протидії "комп'ютерному тероризму", в тому числі поширенню через глобальні та національні мережі зв'язку ідеології тероризму, пропаганди насильства, війни і геноциду Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 р. N 1694 заплановано розробити з урахуванням рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо боротьби з міжнародним тероризмом проекти Законів України "Про моніторинг телекомунікацій", "Про захист інформації в мережах передачі даних", "Про регулювання українського сегменту мережі Інтернет" [7].

Сьогодні боротьба з комп'ютерними злочинами ведеться створеним у 2001 році Управлінням по боротьбі зі злочинами в сфері високих технологій при МВС України. За час функціонування підрозділом порушено 40 кримінальних справ (для порівняння до створення такого підрозділу в 2000 році було порушено 7 кримінальних справ по ст. 198-1 Кримінального кодексу, що діяв раніше). У той же час, приймаючи до уваги, що дозволений законом моніторинг систем зв'язку є одним з важливих засобів захисту національної безпеки і розслідування тяжких злочинів у відповідності до Резолюції Ради ЄС від 17 січня 1995 року "Про законний моніторинг телекомунікацій" (96/С 329/01), органам правопорядку необхідно здійснювати постійний моніторинг телекомунікацій у реальному часі. Службові дані, що мають відношення до повідомлень, також повинні надаватися в реальному часі. Якщо надати дану інформацію в реальному часі немає можливості, то вона повинна бути отримана максимально швидко після закінчення з'єднання для передавачі розмови, що перехоплюються, у відповідний моніторинговий центр.

Разом з тим, у зв’язку з міжнародним характером кіберзлочинів, актуальною залишається взаємодія правоохоронних органів різних країн з метою кримінального переслідування злочинців – адже саме кіберторористи частіше всього користуються відсутністю кордонів та митних служб у кіберпросторі. У зв’язку з викладеним, невідкладним завданням на сьогодні є створення Міжвідомчого центра по боротьбі з комп'ютерними злочинами, що передбачено Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України". На базі МЦБКЗ слід організувати контактний пункт для отримання повідомлень про кіберзлочини та оперативної допомоги жертвам, лабораторію для проведення комп’ютерних експертиз. Центр може стати місцем для організації семінарів, практикумів у системі підготовки суддів, прокурорів, слідчих. Якщо сьогодні на створення та функціонування МЦКБКЗ не виділити достатніх фінансово-матеріальних ресурсів – завтра втрати економіки держави від комп’ютерної злочинності будуть набагато більшими.

У цілому, основні напрям щодо протидії комп’ютерній злочинності, у тому числі і кібертероризму знайшли своє відображення в відображення у проекті Концепції стратегії і тактики боротьби з комп'ютерною злочинністю в Україні, яка розроблена у Міжвідомчому науково-дослідному центрі з проблем боротьби з організованою злочинністю та розміщена на сайті http://mndc.naiau.kiev.ua . Зазначене дозволить підтримувати в Україні необхідний рівень інформаційної безпеки, сприяти входженню нашої держави до світового інформаційного суспільства з усіма його перевагами.

Список використаної літератури:

1. В. Спиридонов Украинская индустрия ПО: достижения, проблемы, перспективы // http: www.bezpeka.com.

2. Б.Романюк, М.Гуцалюк Інтернет і злочин // Міліція України. – 2001. - № 11. – С. 22-23.

3. Виступ Президента України Леоніда Кучми на пленарному засіданні Генеральної асамблеї ООН // Крок. – 2000. вересень. - № 17-18. – С. 2.

4. International Police Review. – 1998. – November/December.

5. О. Реріх Вірус поцупив у Кучми секретний розклад // Дзеркало тижня. – 2001. - № 29(353).

6. М. Гуцалюк Кримінальний кодекс та комп’ютерна злочинність // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення. Матер. міжнар. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовт. 2001 р. – К. = Х.: "Юрінком. Інтер", 2002, -