Дипломна робота
«Торгівля людьми»
ЗМІСТ
Вступ.
Розділ 1. Юридичний аналіз складу злочину “торгівля людьми” згідно з чинним законодавством.
1.1. Поняття та суспільна небезпека торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо передачі людини згідно з чинним законодавством.
1.2. Об’єктивні ознаки складу злочину “торгівля людьми” згідно з чинним законодавством України.
1.3. Суб’єктивні ознаки складу злочину “торгівля людьми” згідно з чинним законодавством України.
Розділ 2. Кваліфікуючі ознаки складу злочину “торгівля людьми або інша незаконна передача людини” згідно з чинним законодавством України.
2.1. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людей, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності.
2.2. Вчинені організованою групою або пов'язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
Розділ 3. Відмежування складу злочину “торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини” від інших суміжних складів злочину.
Висновки.
Література.
Вступ.
Загальна характеристика дослідження. У сферу дослідження включена проблема кваліфікації та аналізу злочину “торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини” згідно з чинним законодавством України. Дослідження охоплює юридичний аналіз складу злочину “торгівля людьми” (поняття злочину та його суспільна небезпека, об’єктивна та суб’єктивна сторона цього злочину), кваліфікуючі ознаки складу цього злочину, а також проблему відмежування складу цього злочину від суміжних.
Актуальність теми. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини (ст. 149) – злочин досить поширений, особливо щодо молодих жінок і дівчат, які вербуються для роботи за кордоном і там використовуються злочинцями в своїх корисливих інтересах
Як зазначалося у виступах на робочому міжнародному семінарі "Торгівля жінками, дітьми, замах на особисту свободу – соціально-правові аспекти", який проходив в м. Києві з 10 по 12 квітня 1997 року, торгівля жінками – явище глобального масштабу. Його слід розглядати як організоване перевезення осіб через кордон з метою подальшого залучення жінок до заняття проституцією. Наявна інформація про дійсну кількість залучених до проституції жінок вкрай недостатня, заснована на вивченні ситуації всього в декількох європейських країнах і складається з оцінки кількості іноземних повій. Наприклад, статистичні дані Німеччини і Нідерландів дають підстави для серйозного занепокоєння. Вважається, що 60 відсотків із 20 тисяч повій в Нідерландах – іноземки, значне число яких проживають в цій країні нелегально. Тільки в столиці – Амстердамі – приблизно 3 тисячі повій – вихідці з країн Латинської Америки, в основному, з Домініканської республіки, Венесуели, Колумбії та Бразилії. "Працюють" жінки також з країн Південно-Східної Азії (Таїланд, філіппіни, Індонезія) та Африки (Гана, Марокко). Постійно зростає кількість жінок з країн східноєвропейського регіону (країн колишнього Радянського Союзу, Польщі та Югославії).
Торгівля жінками в рідких випадках здійснюється приватними особами. Домінують же кримінальні кола, які займаються також торгівлею наркотиками та зброєю, всі вони інтернаціональне організовані. Для них не складає труднощів перемістити жінок в залежності від потреби та попиту. Цю діяльність вони забезпечують за допомогою корупції. Так, під час облави в 1988 році в м. Ганновері (Німеччина) було встановлено, що службовці державних органів цього міста допомагали торговцям жінками. Преса Німеччини повідомляла про підкуп окремих поліцейських чиновників. В деяких європейських країнах багато повій працюють без реєстрації. Компетентні органи Австрії оцінюють фактичну кількість нелегальних повій в середньому в 2-3 рази більше, ніж зареєстрованих.
Отже, актуальність дослідження полягає, насамперед, у тому, що з метою запобігання поширення у суспільстві злочинності такого роду слід бути добре обізнаним з усіма можливими її проявами, для чого необхідно дослідити основні законодавчі механізми, які стосуються цього виду злочину.
Науковою проблематикою є адекватне висвітлення проблеми кваліфікації та аналізу злочину “торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини” згідно з чинним законодавством України.
Концепція дослідження базується на принципах науковості і неупередженості. Наявне намагання уникати поспішних, необ?рунтованих висновків, в роботі використовуються найновіші дослідження з даної тематики.
Об’єктом дослідження є чинне законодавство України, зокрема та його частина, яка регламентує ряд заходів кримінально-правового впливу, що відносяться до проблеми кваліфікації та аналізу злочину “торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини”.
.Предмет дослідження – проблеми кваліфікації та аналізу злочину “торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини”.
Метою дипломної роботи є висвітлення проблеми кримінально-правової кваліфікації та юридичного аналізу злочину “торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини”.
Реалізація поставленої мети здійснюється вирішенням кількох основних завдань:
1. Дати юридичний аналіз складу злочину “торгівля людьми” згідно чинного законодавства України.
2. Визначити кваліфікуючі ознаки складу злочину “торгівля людьми або інша незаконна передача людини” згідно з чинним законодавством України.
3. Висвітлити відмежування складу злочину “торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини” від інших суміжних складів злочину.
Наукова новизна. Дипломна робота заповнює сферою свого дослідження той вакуум, що залишився поз увагою спеціалістів, і який панує у фокусі проблем, що пов’язані з питанням кваліфікації та аналізу злочину “торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини” згідно з чинним законодавством України.
Дипломна робота (практичне значення) може бути використана у практичній роботі юриста, а також студентами юридичних факультетів університетів та інститутів при вивченні курсу кримінального права.
Методологічною основою роботи є принцип об’єктивізму. Дипломант намагається уникати односторонніх, поверхово аргументованих оцінок і способом уникнення цих