Нині під контролем рекету знаходиться значна частина приватних підприємств. При цьому доходи злочинців становлять 10-15% прибутку цих підприємств. Особливо страждають від такого контролю представники малого бізнесу (торговці). Внаслідок цього виникає зворотний процес: наймання підприємцями для охорони свого майна злочинців і фактичне зрощення з ними.

І, насамкінець, організована злочинність все більше набуває транснаціонального характеру, вона не має державних кордонів.

Характеристика особи «організованого злочинця» тісно пов'язана з причинами самої організованої злочинності. Зміна злочинності в бік організованих її форм обумовила потребу і в кадрах нового типу, які знають не лише блатні приписи, але й економіку, право, мають технічні знання. Навіть у групах, які займаються розбоєм, вимагательством, частка службовців становить 26%. У групах розкрадачів цей показник удвічі більший. Звідси спостерігається наявність «білокомірцевої» і «синьокомірцевої» злочинності, що раніше вважалася явищем тільки західних країн.

У цілому учасників організованих груп характеризує молодий вік: понад 70% їх було у віці від 19 до 30 років. Переважна частина організаторів злочинних груп (крім «злодіїв у законі») не була раніше судима. Кожний четвертий мав вищу освіту. Вони характеризувалися як поважні, підприємливі люди, які мали організаторські здібності й відповідні матеріальні можливості.

Звертає на себе увагу й така обставина, властива взагалі типу особи «організованого злочинця»: маскування способу життя і поведінки під законослухняного громадянина. Найбільша питома вага позитивних характеристик шахраїв (100% – за місцем роботи, і 79,3% – за місцем проживання), злодійських груп (до 80%). Особи, які скоюють злочини у сфері економіки, ведуть малопримітний, у кримінальному розумінні, спосіб життя і зовні мають вигляд задоволених життям законослухняних громадян  [16, 73].

Організована злочинність – це протиправна діяльність стійких, керованих угруповань осіб, які заздалегідь об'єдналися з метою вчинення злочинів або займаються злочинною діяльністю як бізнесом і створюють систему захисту від соціального контролю за допомогою залякування, шантажу та корупції.

Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо у його готуванні або вчиненні брали участь три і більше особи, які попередньо зорганізовувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та інших (іншого) злочинів, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (ч. 3 ст. 28 КК).

Пленум Верховного Суду України зазначив, що організованою групою слід вважати стійке об'єднання двох і більше осіб, які спеціально зорганізувалися для спільної злочинної діяльності. На наявність цієї кваліфікуючої ознаки можуть, зокрема, вказувати: розроблений (хоч би у загальних рисах) і схвалений учасниками групи план злочинної діяльності або вчинення конкретного злочину, розподіл ролей, наявність організатора (керівника), прикриття своєї діяльності як своїми силами, так і з допомогою сторонніх осіб (у тому числі і даванням хабарів посадовим особам), вербування нових членів, наявність загальних правил поведінки тощо  [8, 98].

У цьому визначенні поняття організованої групи Пленум Верховного Суду України назвав її мінімальні характерні ознаки. По-перше, навряд чи може бути організованою злочинна група, що складається з двох осіб, та й узагалі чи можна таке об'єднання назвати організацією. І, по-друге, не виділив Пленум таку обов'язкову рису організації, як її структуру – наявність певних підрозділів та організаційні зв'язки між ними, запровадження та додержання певної дисципліни. До речі, як свідчить досвід, організовані злочинні групи характеризуються суворим додержанням дисципліни, а її порушення жорстоко караються. І по-третє, не позначив Пленум і такої ознаки організованої злочинної групи, як мета її створення. Будь-яка організація починається з мети створення (для вчинення не взагалі злочинів, а конкретних, певних злочинів – контрабанди, викрадень транспортних засобів, вимагання грошей, цінностей (рекет), вчинення нападів тощо) [8, 98].

Отже, організована група – це стійке об'єднання кількох осіб, які спеціально зорганізувалися для більш-менш тривалої злочинної діяльності. Узагальнивши наведене, можна виділити такі типові ознаки організованої злочинної групи:

1) наявність статуту – розробленого (хоч би в загальних рисах) і схваленого учасниками групи плану злочинної діяльності і визначеної мети діяльності групи;

2) наявність організатора (керівника);

3) конспірація – прикриття своєї діяльності;

4) вербування нових членів;

5) наявність загальних правил поведінки, ієрархія стосунків між учасникам групи;

6) наявність матеріальної бази – приміщень, транспорту, сховищ, коштів тощо [8, 99].

Пленум Верховного Суду зазначив, що організована група від групи осіб відрізняється головним чином ступенем зорганізованості. Звичайно, що організована група має вищий ступінь стійкості, зорганізованості, ніж випадкова група, що вчинила злочин за попередньою змовою. Але ступінь зорганізованості організованої групи не повинен впливати на кваліфікацію діяння, нею вчиненого. Діяння належить кваліфікувати як вчинене організованою групою незалежно від ступеня стійкості, зорганізованості цієї групи [8, 99].

Інше рішення могло призвести до того, що ступінь стійкості, зорганізованості групи став би предметом доказування, для чого потрібно було б враховувати кількість членів організації, термін її існування, діяльності, наявність у неї організаційних структур, матеріальної бази і т. ін.

Визначення стійкості, згуртованості, зорганізованості групи має значення лише для відмежування організованої групи від інших випадків вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. У постанові Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про бандитизм» від 7 липня 1995 р. (п. 2) роз'яснюється, що групу слід вважати стійкою за умови, якщо вона є стабільною і згуртованою, а особи, які до неї входять, мають єдині наміри щодо вчинення злочинів. Від інших злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою, бандитизм відрізняється найбільш високим ступенем внутрішньої організації, стійкості, згуртованості та озброєності. Якщо організована група являє