При цьому можна виділити три головних етапи (або елементи), з яких в найбільш загальному випадку складається об'єктивна сторона злочину, в тому числі і “торгівля людьми”.

Першим етапом, початковим елементом злочину є суспільно небезпечна дія суб'єкта. Однак вона не відноситься до об'єктивної сторони повністю. Людське діяння є єдність суб'єктивних і об'єктивних ознак. Воно одночасно і суб'єктивне, і об'єктивне, оскільки являє собою вияв внутрішніх властивостей людської особистості і разом з тим служить формою взаємодії людини із зовнішньою дійсністю. Тому у об'єктивну сторону злочину дія входить не повністю (як це має місце відносно злочинного результату), а тільки своєю зовнішньою (виконавською, фізичною) стороною, своїм зовнішнім вираженням [18, 18].

При розгляді злочинного діяння його потрібно брати не ізольовано, а в тих конкретних умовах місця, часу і навколишнього оточення, в яких воно було виконане. Тому істотними характеристиками злочинної дії є спосіб, місце, час і обстановка здійснення злочину. Однак вони не є самостійними  елементами об'єктивної сторони, оскільки вони тільки характеризують діяння (дію) злочинця. До об'єктивної сторони відносяться тому не самі спосіб, місце, час і обстановка здійснення злочину, взяті крім або нарівні з дією, а зовнішня сторона суспільно небезпечної дії, виконаної певним способом в даних умовах місця, часу і обстановки

Дія особи проводиться звичайно протягом більш або менш тривалого часу і утворить перший, але не єдиний етап процесу злочинного посягання. Здійснюючи суспільно небезпечні дії, суб'єкт впливає на навколишню дійсність, здійснює в ній різні зміни, які, в свою чергу, викликають подальший розвиток подій. На цьому етапі, який носить назву причинного зв'язку між діянням і злочинним результатом, розвиток подій може набувати різний напрям в залежності як від характеру вчинку, так і від умови місця, часу і обстановки. Приєднання нових сил, втручання інших осіб, зміна навколишніх умов в цей період служать однією з істотних причин великої різноманітності форм об'єктивної сторони.

Нарешті, злочин закінчується настанням суспільно шкідливих змін в об'єкті посягання.  Ці зміни, що представляють собою шкоду суспільним відносинам, відносяться до третього елемента об'єктивної сторони – злочинного наслідку. Причинний зв'язок і злочинний наслідок на відміну від злочинної дії, що має подвійну природу, носять суто об'єктивний характер і повністю входять в зміст об'єктивної сторони.

Таким чином, у об'єктивний бік злочину “торгівля людьми” входять: 1) зовнішня сторона суспільно небезпечного діяння  і 2) зміни, що виробляються в навколишній дійсності,  включаючи 3) спричинення шкоди   суспільним відносинам, що охороняється законом. Інакше кажучи, об'єктивна сторона злочину є механізм суспільно небезпечного і протиправною посягання, що аналізується з точки зору зовнішніх форм його розвитку і негативного впливу на суспільні відносини, що охороняються законом.

Згідно чинного законодавства основним об’єктом такого злочинного посягання як торгівля людьми є воля людини.

Крім волі людини – основного безпосереднього об'єкта – додатковим безпосереднім об'єктом цього злочину, залежно від мети використання потерпілого, можуть виступати різні його блага: статева недоторканність, честь і гідність, трудові та інші права громадянина [21, 80].

З об'єктивної сторони. – це продаж людини (що передбачає її купівлю), інша сплатна передача (наприклад, передача людини в рахунок боргу) або здійснення щодо людини будь-якої іншої незаконної угоди (наприклад, угоди про вербування або інше залучення жінок для подальшого використання в порнобізнесі та ін.). До того ж ці дії мають обов'язково пов'язуватись із законним або незаконним переміщенням потерпілого через державний кордон України. Згода або, навпаки, її відсутність з боку потерпілого на таке переміщення, значення для кваліфікації злочину не має. Продаж, інша сплатна передача людини, вчинена щодо неї інша операція, проводяться для подальшого продажу або іншої передачі потерпілого іншій особі або особам. 

Розглядаючи об'єктивну сторону злочину як зовнішню характеристику процесу здійснення злочину, потрібно мати на увазі, що вона є «зовнішньою» лише по відношенню до суб'єктивного, психологічного змісту діяння. Але ця сторона злочину одночасно є внутрішньою характеристикою для самого механізму злочинного посягання на об'єкт, що охороняється,  оскільки вона розкриває його внутрішню сторону і взаємодія створюючих нею ознак [18, 20].

Правильне розуміння об'єктивної сторони злочину, як і злочинного діяння в цілому, можливо лише з урахуванням місця, часу і обстановки його здійснення. Як вказувалося вище, ці обставини не є самостійними частинами або елементами об'єктивної сторони злочину, оскільки вони не входять в поняття дії, причинного зв'язку або злочинного наслідку, з яких складається об'єктивна сторона злочинного діяння. Місце, час і обстановка здійснення злочину являють собою сукупність конкретних умов, в яких здійснюється злочинна дія, розвивається об'єктивна сторона і наступає злочинний результат. Ці умови існують об'єктивно, незалежно від волі злочинця, хоч в деяких випадках вони можуть свідомо ним використовуватися і навіть частково створюватися. 

Обстановка здійснення злочину не зводиться до сукупності тих безпосередніх фізичних умов, в яких діяв злочинець. Це поняття охоплює більш широке коло явищ і включає також загальну історичну і соціально-політичну обстановку і конкретні умови життя і діяльність даного колективу, в якому був довершений злочин.

Вивчення конкретної обстановки здійснення злочину має особливо важливе значення для того, щоб можливо повніше оцінити ступінь суспільної небезпеки скоєного, умови, що сприяли правопорушенню, і інші обставини, які в своїй сукупності впливають на розв'язання питання про те, якій саме відповідальності підлягає особа, що його вчинила [18,