Договори про річкове буксирування завжди укладають у письмовій формі (ст. 128 Статуту внутрішнього водного транспорту). При пред'явленні плоту або судна до буксирування його володілець подає накладну, а пароплавство видає йому квитанцію. Буксирування плотів морським шляхом здійснюється за коноса-ментом.

За договором про буксирування кожна сторона повинна завчасно привести своє судно (об'єкт) у такий стан, при якому можливе буксирування. Володілець буксира не відповідає за недоліки свого судна, якщо доведе, що вони не могли бути виявлені за умови належного піклування (приховані недоліки). Пароплавст-во повинно перевірити придатність судна чи плоту до буксирування. Це має бути підтверджено сторонами в технічному акті (ст. 132 Статуту внутрішнього водно-го транспорту). Буксирувальник зобов'язаний буксирувати судно або інший пла-вучий об'єкт на певну відстань чи протягом відповідного часу для виконання якогось маневру, відповідно друга сторона за це сплачує винагороду.

Питання відповідальності за шкоду, заподіяну суднам і майну, що на них пе-ребуває під час буксирування, вирішується залежно від того, капітан якого суд-на керує буксируванням. Отже, за відсутності Іншої угоди сторін відповідає во-лоділець того судна, капітан якого керував буксируванням, якщо він не доведе відсутності своєї вини (статті 225 і 226 Кодексу торговельного мореплавства). При буксируваннях у льодових умовах діє презумпція невинності буксирувальника (ст.224 Кодексу торговельного мореплавства). Можлива й змішана відпо-відальність сторін за наявності їхньої обопільної вини. За договором річкового буксирування екіпаж судна або плоту, що буксируються, в оперативному відно-шенні підпорядковується капітанові буксира, згідно з цим пароплавство відпові-дає за шкоду, заподіяну володільцеві судна (плоту). Воно звільняється від відпо-відальності, якщо доведе, що шкода заподіяна, а деревина була розкидана і не могла бути зібрана внаслідок обставин, які воно не могло відвернути та усунен-ня яких від нього не залежало (статті 135 і 206 Статуту внутрішнього водного транспорту).

За прострочення у буксируванні судна чи плоту пароплавство сплачує штра-фи у таких самих розмірах, як і за прострочення доставки вантажу (ст. 188 Ста-туту внутрішнього водного транспорту).

З вище пройденого матеріалу, можна зробити висновки, що договір буксирування відіграє важливу роль в процесі перевезення тих чи інших вантажів, і в свою чергу його можна ще назвати швидким договором, адже, наприклад, на морському транспорті договір буксирування може укладатися як в письмовій, так і в усній формах.

2.4. Договори про транспортне експедирування

Серед допоміжних договорів, що пов'язані з перевезеннями вантажів, багажу та пошти, слід виділити договори про експедирування. У зв'язку з розвитком централізованих перевезень вантажів автомобільному транспорту часто переда-ються функції, пов'язані з виникненням або завершенням процесу перевезення вантажів на Інших видах транспорту. Автотранспортні підприємства чи спеціаль-но створювані транспортно-експедиційні організації приймають на себе весь комплекс операцій з відправлення вантажів залізничним, водним та повітряним транспортом, одержання від них вантажів і доставки їх одержувачам, проведен-ня розрахунків за перевезення тощо. Відносини цих організацій з клієнтурою та іншими транспортними підприємствами оформляються договорами про експе-дирування.

Експедиційні функції здійснюють також підприємства зв'язку. За договорами з видавництвами газет, журналів вони одержують періодичні видання від друка-рень, обробляють, упаковують і відправляють їх за призначенням. Поштові під-приємства виконують функції експедитора і тоді, коли вони приймають і достав-ляють клієнтурі — громадянам та організаціям — різні поштові відправлення: листи, посилки, бандеролі, грошові перекази, газети та журнали. Пересилання поштових відправлень неможливе без їх перевезення різними видами транспор-ту. Установи зв'язку укладають з перевізниками договори на перевезення по-шти. Зокрема, залізниці здійснюють поштові перевезення як у спеціальних ваго-нах Міністерства зв'язку, так і у вагонах залізниць, включаючи їх у пасажирські, швидкі та поштово-багажні поїзди.

Договору про транспортне експедирування присвячено главу 65 ЦК України (статті 948—954). Відносини з транспортно-експедиційного обслуговування ре-гулюються нормами деяких транспортних статутів (ст. 78 Статуту внутрішнього водного транспорту, статті 125 і 126 Статуту автомобільного транспорту), Пра-вилами централізованого завезення (вивезення) вантажів автомобільним транс-портом загального користування на залізничні станції, аеропорти, морські порти, порти (пристані) внутрішнього водного транспорту, що затверджуються Мініс-терством транспорту.

За договором про транспортне експедирування експедитор зобов'язується за винагороду і за рахунок відправника вантажу укласти від його або від свого імені один чи кілька договорів про перевезення вантажу та організувати надання зазначених у договорі додаткових послуг, пов'язаних із перевезенням. Як додат-кові послуги за договором експедиції можуть передбачатися: здійснення таких необхідних для доставки вантажу операцій, як одержання потрібних для експор-ту або імпорту документів, виконання митних та інших формальностей, перевір-ка кількості та стану вантажу, його навантаження і розвантаження, сплата мита, зборів та інших витрат, що покладаються на відправника, зберігання вантажу, його одержання у пункті призначення тощо.

Експедитор може діяти від імені клієнта або від свого Імені. Якщо експедитор за умовами договору діє від імені відправника, то щодо відносин з договору екс-педирування застосовуються положення про договір доручення. У разі якщо він діє від свого імені, застосовуються відповідні правила про договір комісії. При цьому відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків, що становлять зміст додаткових послуг, надання яких прийняв на себе експедитор, визначається законодавством про відповідний договір (підряду, зберігання тощо) та умовами договору про експедирування. Отже, договір експедирування може містити елементи кількох видів договорів: перевезення, доручення, комісії, підря-ду, зберігання тощо, які тісно переплітаються в одному юридичному факті (дого-ворі).

У договорі про транспортне експедирування, укладеному між експедитором і клієнтом,