справність рухомого складу для перевезення вантажу у техніч-ному та комерційному відношеннях. Вагон чи контейнер може бути технічно справним, однак непридатним для перевезення конкретного вантажу в комерцій-ному відношенні. Наприклад, контейнер має стійкий сторонній запах, а до наван-таження призначено продовольчі товари, що сприймають цей запах. Під придат-ністю рухомого складу в комерційному відношенні для перевезення цього вантажу слід розуміти технічний і фізичний стани рухомого складу, від яких за-лежить забезпечення збереженості вантажу при перевезенні. Тому, якщо пода-ний під навантаження вагон або контейнер за своїм технічним станом або у ко-мерційному відношенні не забезпечить збереження вантажу при перевезенні, вантажовідправник може відмовитися від навантаження його у цей рухомий склад.
При морських перевезеннях вантажів перевізник повинен заздалегідь, до по-чатку рейсу, привести судно в мореплавний стан: забезпечити технічну придат-ність судна до плавання, належним чином спорядити його, укомплектувати екі-пажем і забезпечити всім необхідним, а також привести трюми та всі інші приміщення судна, де перевозиться вантаж, у такий стан, який забезпечував би приймання, перевезення та збереження вантажу (ст. 143 Кодексу торговельного мореплавства) Кодекс торговельного мореплавства. – ст.. 143. Такі самі обов'язки перевізника передбачено правилами, що діють на річковому та автомобільному транспорті.
У поняття придатності рухомого складу включається і вимога щодо належно-го опломбування перевізних засобів. Так, завантажені криті вагони та цистерни пломбуються пломбами залізниці, коли вона їх завантажувала, та пломбами від-правника, коли транспортні засоби завантажував відправник. Опломбування пе-рекриває доступ до вантажу під час його перевезення.
Перевізник повинен забезпечити цілість і схоронність прийнятого до пере-везення вантажу. Цей обов'язок виникає з моменту одержання перевізником вантажу до перевезення і до видачі його одержувачеві у пункті призначення. По-рушення перевізником цього обов'язку призводить до відповідальності за втрату, недостачу, псування чи пошкодження вантажу. Забезпечення цілості і схорон-ності вантажу включає також додержання особливих правил перевезення, що стосуються певних видів вантажів. Так, вантаж, який швидко псується при пе-ревезенні, потребує додержання відповідних температур. На автомобільному транспорті контроль за температурним режимом здійснюють контрольно-пропу-скні пункти автотранспортних організацій, що відображається у листі контроль-них перевірок.
Перевізник повинен своєчасно виконати свій обов'язок з доставки вантажу до пункту призначення та видачі його одержувачеві. Строки доставки встанов-люють транспортні статути (кодекси) або правила перевезення. Якщо строк до-ставки у зазначеному порядку не встановлений, сторони мають право визначити його у договорі (ст. 938 ЦК України). При перевезеннях у прямому змішаному сполученні строки доставки вантажів встановлюють за су-купністю строків доставки їх залізничним та іншими видами транспорту і обчис-люють на основі чинних на цих видах транспорту правил обчислення строків до-ставки (ст. 171 Статуту внутрішнього водного транспорту, ст. 118 Статуту автомобільного транспорту).
Існує кілька частин строків доставки вантажу, зокрема на залізничному транспорті вони включають: а) час на виконання необхідних дій з відправлення вантажу; б) час на транспортування, тобто перебування вантажу в дорозі; в) строк на видачу вантажу одержувачеві. Строк доставки залежить і від швид-кості (вантажної чи великої), якою відправлено вантаж. Вантаж вважається до-ставленим у строк, визначений законом чи договором, якщо на станції призна-чення його розвантажено засобами залізниці чи вагон (контейнер) з вантажем подано під розвантаження засобами одержувача до закінчення встановленого строку доставки. При затримці подачі вагонів (контейнерів) під розвантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, що залежать від одержувача, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на стан-цію призначення до закінчення встановленого строку доставки (ст. 41 Статуту залізниць). На автомобільному транспорті дуже важливою є фіксація у товарно-транспортних накладних часу прибуття й вибуття автомобілів під навантаження або розвантаження. Відповідно до ст. 53 Статуту автомобільного транспорту час прибуття автомобіля під навантаження обчислюється з моменту пред'явлення водієм дорожнього листа в пункті навантаження, а час прибуття автомобіля під розвантаження — з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної наклад-ної у пункті розвантаження. На морському транспорті строки доставки вантажів можуть бути встановлені законом чи договором, а в разі їх відсутності вантаж доставляється відповідно до строків, звичайно прийнятих у морській практиці (ст. 160 Кодексу торговельного мореплавства).
Нарешті, у пункті призначення перевізник повинен видати вантаж одержува-чеві, зазначеному в транспортному документі.
Видача вантажу одержувачеві — завершальний процес перевезення. Пере-візник повинен повідомити одержувача про прибуття вантажу на його адресу. Так, залізниця повідомляє одержувача в день прибуття вантажу, проте не пізні-ше 12 годин наступного дня.
Разом з тим одержувач повинен прийняти вантаж від перевізника і вивезти його зі станції (порту) призначення. Одержувач має повністю розвантажити ва-гони, цистерни та контейнери. Після розвантаження вагони та контейнери мають бути очищені всередині і ззовні. Очищення і промивання, а в разі потреби дезинфекція вагонів після перевезення тварин, птиці, сирих продуктів та ванта-жів, які швидко псуються, здійснюються засобами залізниці за рахунок одержу-вача.
На автомобільному транспорті до внесення перевізної плати автотранспортні підприємства вантажі до перевезення не приймають (ст. 104 Статуту автомобіль-ного транспорту). Крім транспортних послуг при перевезенні вантажів, авто-транспортні підприємства за договорами з відправниками чи одержувачами нада-ють за плату додаткові послуги (експедиційні операції, зберігання вантажів тощо). На деяких видах транспорту передбачається винагорода (премія) за до-строкове навантаження або розвантаження транспортних засобів. Наприклад, за угодою сторін у договорі морського перевезення може бути передбачена винаго-рода за закінчення вантаження судна раніше, ніж це передбачено стадійним ча-сом (ст. 149 Кодексу торговельного мореплавства).
Розділ 2. Загальний огляд інших видів транспортних договорів :
2.1 Договір про перевезення пасажира та багажу
За договором про перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевез-ти пасажира до пункту