Організатор круїзу має право відмовитися від договору морського круїзу, як-що до його початку виникли такі обставини, як військові або інші дії, що загро-жують небезпекою захоплення судна, затримання судна за розпорядженням вла-ди з причин, незалежних від сторін договору, тощо. Якщо ці обставини настали після початку круїзу і призвели до його припинення, договір розривається. В цьому разі організатор круїзу повинен повернути учасникові плату за невикори-стану частину круїзу і на вимогу останнього доставити його у порт відправлення. У разі збільшення строку круїзу внаслідок непередбачених обставин організатор круїзу несе всі додаткові витрати, пов'язані з наданням послуг учасникам круїзу (статті 195—202 Кодексу торговельного мореплавства).

2.2 Договори про експлуатацію під’їзних колій, подачу та збирання вагонів. Вузлові угоди

З метою максимального наближення навантажувально-розвантажувальних робіт до місць виробництва і споживання вантажів, а також підвищення ефек-тивності використання перевізних засобів на залізничному транспорті уклада-ються допоміжні договори: про експлуатацію залізничної під'їзної колії або про подачу та забирання вагонів. Залізничними під'їзними коліями вважаються колії, призначені для обслуговування окремих підприємств та пов'язані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією. Вони можуть належати як залізниці, так і клієнтурі.

Взаємовідносини залізниці з володільцем колії регулюються договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії. У ньому передбачаються кількість, порядок подачі та забирання вагонів, строки обороту вагонів і контейнерів на під'їзній колії. Робота під'їзних колій тих підприємств, які мають свої локомоти-ви, здійснюється на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії та станції примикання.

Нерідко під'їзною колією однієї організації користуються інші підприємства, що мають у межах цієї колії свої склади або пов'язані з нею своєю залізничною колією. Порядок обслуговування таких контрагентів передбачається у договорах, які укладаються ними з володільцем колії. Відповідальність перед залізницею за простій вагонів у контрагентів несе володілець під'їзної колії. При обслуговуван-ні під'їзної колії локомотивом залізниці між нею і контрагентом укладається до-говір на подачу та забирання вагонів, за яким усі розрахунки проводяться безпо-середньо між ними.

Якщо підприємство має свої прирейкові склади та навантажувально-розван-тажувальні майданчики на під'їзних коліях, які належать залізниці, то взаємовід-носини між залізницею і підприємством регулюються договором про подачу та забирання вагонів. Маневрову роботу, подачу і забирання вагонів на під'їзних коліях залізниці здійснює локомотив залізниці за плату, визначену тарифом.

Договір про експлуатацію під'їзної колії та договір про подачу і забирання ва-гонів розробляються з урахуванням технології, роботи як під'їзної колії, так і станції примикання, основаної на прогресивних технічних нормах. При визна-ченні кількості подач вагонів та інтервалів між ними враховуються фронт наван-таження і розвантаження, найбільша кількість вагонів у кожній подачі, а також наявність засобів механізації. Зазначені договори укладаються на три роки.

У договорі про експлуатацію залізничної під'їзної колії та у договорі про по-дачу та забирання вагонів мають передбачатися заходи, що сприяють прискорен-ню обороту вагонів, а також строки здійснення цих заходів. У разі зміни техніч-ного оснащення або технології роботи станції чи під'їзної колії окремі пункти договору або весь договір на вимогу однієї сторони може бути переглянутий до закінчення строку його дії О.В. Дзера Цивільне право України: Підручник у 2 книгах. – К., Юрінком Інтер, 2002 р..

При перевезеннях вантажів у прямому змішаному сполученні виникає потре-ба перевантажувати продукцію з одного на інший вид транспорту. Ця перевалка вантажів здійснюється у транспортних вузлах. Умови роботи перевалочних пунктів визначаються вузловими угодами (договорами), що укладаються між транспортними підприємствами, які передають і приймають вантажі у транспорт-них вузлах. Вузлові угоди між залізницями і морськими та річковими паро-плавствами укладаються на три роки. Порядок розробки та укладення вузлових угод, їх зміст визначаються правилами перевезення вантажів у відповідних ви-дах прямого змішаного сполучення. Наприклад, у вузлових угодах передбачають-ся місця передачі вантажів, строки навантаження і розвантаження вагонів та ав-томобілів, порядок приймання, здачі і зважування вантажів, місця оформлення документів (передавальних відомостей) тощо. У пунктах перевалки транспортні підприємства повинні забезпечувати безперебійну і рівномірну подачу вагонів, суден та автомобілів під навантаження перевалочних вантажів, широко розвива-ти перевалку вантажів з одного виду транспорту на інший за прямим варіантом, тобто без розвантаження у склад. Вузлові угоди за своїм змістом близькі до до-говорів на подачу і забирання вагонів.

2.3 Договір про буксирування

Найбільш поширеним і важливим, на мою думку, для перевезення є договір буксирування.

На морському та внутрішньоводному видах транспорту переміщення суден, плотів або інших плавучих об'єктів може здійснюватися шляхом буксирування їх, тобто застосування до них зовнішньої тяги, а також методом штовхання. Час-тіше об'єктами буксирування є баржі з різними вантажами та плоти з лісопро-дукцією. Володільці плотів — це організації, що сплавляють ліс, а суден і барж — організації чи громадяни, яким вони належать на праві власності або повного господарського відання. Буксирувальниками виступають пароплавства (при здійсненні буксирних операцій у портах) та порти, які мають права юридичної особи.

Буксирування здійснюється в основному на договірних засадах. Договір не укладається тільки тоді, коли буксир і судно (об'єкт), яке буксирується, мають один порт приписки.

За договором буксирування власник одного судна зобов'язується за винаго-роду буксирувати інше судно чи інший плавучий об'єкт на певну відстань або протягом відповідного часу, або для виконання якогось маневру (ст. 222 Кодексу торговельного мореплавства, ст. 126 Статуту внутрішнього водного транспорту). Отже, договір буксирування взаємний та оплатиш. На морському транспорті договір буксирування може укладатися як в усній, так і в письмовій формах. Так, договір портового