не являються кримінальним покаранням, а також звільнення від кримінальної відповідальності і, звісно, від відбування покарання з застосуванням заходів адміністративного стягнення або громадського впливу. В цих випадках закон не переслідує цілі кари, хоча злочин і вчинено. Але у всіх випадках закон застосовує ці форми реалізації кримінальної відповідальності при умові. Що виправлення або перевиховання особи можливе без застосування кримінального покарання або ця ціль уже досягнута. Характерно, що законодавство, відмовившись в цих випадках від принципу невідворотності покарання, не відмовилось від принципу невідворотності відповідальності, переслідуючи при цьому ціль виправлення і перевиховання осіб, що вчинили суспільно-небезпечні злочини і до осіб, о не являють великої суспільної небезпеки, все ж таки ці випадки виводяться за рамки застосування покарання, але переслідують ціль виправлення і перевиховання осіб, що вчинили суспільно-небезпечні діяння. Цілі кримінального покарання і цілі передбачені інститутом звільнення від кримінальної відповідальності і відбування покарання в своїй сутності співпадають. Але при звільненні більше проявляється гуманізм сучасного кримінального законодавства. Ще переконливіше вимальовується основна ціль покарання: виправлення і перевиховання осіб, о вчинили суспільно-небезпечні діяння. На повну силу проявляється і принцип сучасного кримінального права – принцип економії репресії. В цьому випадку досягається той же результат, що і при відбуванні покарання, але затрачаються на це значно менші зусилля суспільства і досягається він більш гуманними засобами. Тому можна констатувати, що досягнення цілей покарання переслідується і при звільненні від кримінальної відповідальності і відбування покарання.
Разом з тим слід відмітити, що засоби досягнення цих цілей інші. Ця специфіка і формує інститут звільнення від кримінальної відповідальності і відбування покарання, вона являється його відмінною рисою, властивою тільки звільненню Див.: Чернишова Н. В. Кримінальне право України. – К., 1995р. – с. 102..
Основне місце у виправленні і перевихованні надається перш за все роботі громадськості, трудовим колективам та громадським організаціям. Разом з тим в законодавстві, що регламентує застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності і відбування покарання. Значна увага приділяється обов'язковим вимогам до поведінки звільнених , виконання (або невиконання) яких пов'язано з настанням певних, зазначених в законі, наслідків. Ці вимоги направлені на стимулювання правомірної, активної поведінки звільненого, що доказує його виправлення або перевиховання. Довір'я, що оказане звільненому, а також гуманізм, виражений в звільненні винного від відповідальності або від відбування покарання, як передбачається, також повинні проявитися в його прагненні доказати своє виправлення або перевиховання зразковою поведінкою.
При звільненні від кримінальної відповідальності і відбуванні покарання цілі попередження досягаються своєобразно. Перш за все слід врахувати, що звільнення застосовується до осіб, що не представляють великої суспільної небезпеки. Тому контроль трудових колективів, громадських організацій за поведінкою таких осіб, індивідуальна робота, що проводиться з ними, як показує практика, лише за незначними виключеннями, дають позитивні результати. Такі особи не вчиняють злочинів. Аналіз випадків, коли звільнення виявилося неефективним показує, що в своїй більшості вони були результатом необгрунтованого звільнення, або незадовільної виховної робити, точніше, відсутності виховної роботи з звільненими від кримінальної відповідальності або відбування покарання. Особливо чітко це проглядається з неповнолітніми, притягненими до кримінальної відповідальності за повторно вчинені злочини. Слід також враховувати, що при звільненні від кримінальної відповідальності і відбування покарання застосовується умовне звільнення, що передбачає усунення відповідальності або відбування покарання під певною умовою. Цю умову звільнений повинен виконувати, притримуючись встановлених законом правил поведінки на протязі іспитового терміну. Порушення умови випробування може потягнути відбування покарання. Таким чином, на протязі визначеного часу на умовно звільнених впливає і загроза відбування покарання. Обговорення вчиненого в колективі або громадській організації, проведення виховної роботи і встановлення контролю за поведінкою звільненого, його звітність перед членами колективу чинить великий вплив не тільки на засудженого, але й на всіх присутніх або тих, що беруть участь в цій роботі, всіх членів даного колективу. Таким чином, мета кримінального покарання досягається і у випадках звільнення від кримінальної відповідальності і відбування покарання.
Звільнення від кримінальної відповідальності і відбування покарання неповнолітніх, що вчинили суспільно-небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом, застосовується на більш пільгових умовах, особлива увага надається виховним і виховно-примусовим заходам, ціль яких перш за все сприяти тому, що неповнолітні розвивалися в правильному напрямку і стали корисними членами суспільства Див.: Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. – К., 1987. – с. 102.
.
Звільнення від кримінальної відповідальності і відбування покарання сприяє викоріненню злочинності. Діюче Кримінальне законодавство передбачає наступні види звільнення від кримінальної відповідальності:
Звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок відпаду суспільної небезпеки діяння, або особи, що його вчинила (ст. 50 КК);
Звільнення від кримінальної відповідальності з притягненням до адміністративної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 51 КК);
Звільнення від кримінальної відповідальності з передачею справи в товариський суд (п. 2 ч. 2 ст. 51 КК);
Звільнення від кримінальної відповідальності з передачею винного на поруки (п. 4 ч. 1 ст. 51 КК);
Звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок збігу строків давності (ст. 48 КК);
Звільнення від кримінальної відповідальності осіб, що вчинили злочин у віці до 18 років (ч. 3 ст. 10 КК) Див.: Сташиц В. В. Уголовное право УССР (общая часть). – К., 1984. – с. 284..
Всі види звільнення від кримінальної відповідальності, що виключенням звільнення від кримінальної відповідальності з передачею винного на поруки, являються безумовними. Це означає, що винний звільняється від кримінальної відповідальності без пред'явлення до нього яких-небудь вимог, що відносяться до подальшої його поведінки, порушення