Адміністративна відповідальність відповідно до Кодексу України „Про адміністративні правопорушення” Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984, додаток до N 51, ст.1122 (07.12.1984р.) настає за наступні види правопорушень:

Порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу (Стаття 210). Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності (Стаття 211). Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неявка на виклик у військовий комісаріат (Стаття 211-1). Тягне за собою накладення штрафу до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць (Стаття 211-2). Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку (Стаття 211-3). Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці (Стаття 211-4). Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати (Стаття 211-5). Тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників (Стаття 211-6). Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неподання посадовими особами органів реєстрації актів громадянського стану районним (міським) військовим комісаріатам відомостей про зміну військовозобов'язаними і призовниками прізвища, імені, по батькові про внесення до записів актів громадянського стану змін про дату і місце їх народження, а також про випадки реєстрації смерті військовозобов'язаних і призовників - тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок.

Отже, державне управління в галузі оборони включає велику кількість заходів, направлених на створення необхідних умов для запобігання військового нападу й організації збройної відсічі можливої агресії проти України в будь-який час і при будь-яких обставинах, а також реалізації покладених на нього завдань. Відповідно до Військової доктрини, Україна підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії, прагне до мирного співіснування з усіма державами.

Основою оборони є Збройні Сили України, що покликані захищати суверенітет, територіальну цілісність, інші важливі інтереси нашої держави у випадку здійснення збройної агресії проти неї. Вони можуть бути також використані для виконання задач, що випливають з міжнародних зобов'язань України (наприклад, як миротворчі сили).

ІІ. Зміст, особливості та правові основи управління в галузі охорони державного кордону.

Поняття державного кордону.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державний кордон України” від 4 листопада 1991 року державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. Цим законом також установлені види, режим і правила охорони державного кордону.

У системі охорони державного кордону можна виділити два види охорони державного кордону - політичний і санітарний.

Політична охорона державного кордону на суші, морі, ріках, озерах та інших водоймах покладається на Прикордонні війська України, а в повітряному просторі - на Війська протиповітряної оборони України. Їхні обов'язки і права у відношенні охорони державного кордону визначаються законами й іншими актами компетентних органів державної влади.

Основна задача охорони державного кордону - забезпечення встановленого режиму державного