Реферат на тему:
Використання іноземної робочої сили в Україні
Теорія міграції є необхідним елементом пізнання самої проблеми міграції, тому що вивчення її є необхідним підґрунтям для вирішення проблеми на практиці. Тому вважаю за необхідне висвітлення загального поняття робочої міграції.
Найбільш поширеними термінами, що висвітлюють поняття міграції є міграція, еміграція і імміграція. Ці визначення є економічними, але вони необхідні для висвітлення даного питання. Міграція - це поняття, яке поєднує в собі і імміграцію і еміграцію, міграція - це переміщення громадян із однієї держави в другу, а тому як моя праця пов'язана з міграцією робочої сили, то я буду розглядати це питання в даному ракурсі.
Еміграція робочої сили - це переміщення громадян із однієї держави в іншу з метою працевлаштування; імміграція робочої сили - в'їзд в державу громадян інших країн з метою працевлаштування згідно діючим міжнародним угодам.
Також, щоб більш суттєво уявити процес міграції я звернувся до відповідної літератури і коротко спробую висвітлити хід міжнародної міграції робочої сили, а також виділити найважливіші причини та її напрямки.
Масова міграція населення стала одним з характерних явищ життя світового суспільства в другій половині двадцятого сторіччя. Міграція населення це пересування людей через кордони визначених територій зі зміною постійного місця проживання чи повернення до нього.
Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудова, сімейна, рекреаційна, туристична. Згідно теми моєї роботи нижче мною буде викладено саме проблему трудової міграції. Міжнародний ринок робочої сили охоплює потоки трудових ресурсів, які в пошуках нової роботи перетинають міжнародні кордони. Міжнародний ринок праці об'єднує національні та регіональні ринки робочої сили. Міжнародний ринок праці існує в формі трудової міграції. Він існує поряд з іншими світовими ринками, такими як товарів та послуг, капіталу. Робоча сила, пересуваючись з одної країни до іншої, пропонує себе в якості товару, здійснюючи міжнародну трудову міграцію.
Причинами міграції робочої сили є фактори як економічного, так і не економічного характеру. До причин не економічного характеру я вважаю слід віднести такі як: політичні, національні, релігійні, расові, сімейні. Щодо причин економічного характеру то вони закладені в економічному рівні розвитку різних держав. Робоча сила переміщується із держав з низьким рівнем життя в держави з більш високим рівнем. І це є закономірністю, наприклад якщо порівняти середньомісячний заробіток в нашій державі (він складає приблизно 40-60 американських доларів на місяць), та заробіток в такий розвиненій європейській державі, як Німеччина (де середньомісячний заробіток приблизно 1500 доларів) ми бачимо, що він перевищує середньомісячний заробіток в Україні приблизно в 25 разів, а характер виконуваної роботи - однаковий. Це і є однією з важливих причин сучасної міграції не тільки в нашій державі, але і в світі.
Імміграція - процес не однозначний, він має як позитивні моменти, так і негативні наслідки. Це залежить від конкретних історичних та соціально - економічних умов розвитку країни. В світі існують цілі держави, які сформулювалися виключно за рахунок іммігрантів - США, Канада, країни Латинської Америки. На певному етапі свого розвитку вони максимально стимулювали імміграцію, тому що наплив людей сприяв розвитку держави в усіх напрямках. Але нині ці держави підходять до цієї проблеми дуже обережно. З одного боку вони заохочують в'їзд в країну певної категорії мігрантів, так званої інтелектуальної еліти: науковців, менеджерів, висококваліфікованих робітників, а також певної кількості некваліфікованої робочої сили , яка виконує непрестижну для корінного населення роботу, про це я вже зазначав. З іншого боку в таких державах всіляко обмежується в'їзд в країну іммігрантів , які з погляду внутрішньої економічної ситуації вважаються небажаними.
Розвиток в таких країнах імміграції був обумовлений історією, тобто я хочу сказати те, що ці держави і виникли заздалегідь мігрантам і міграційні служби в цих країнах вже існували багато років тому. Тому на сучасному етапі ці міграційні служби працюють на високому рівні, а держави мають відповідну правову базу, яка чітко регулює міграційні процеси. Державна політика базується на тих засадах , щоб спочатку забезпечити своїх громадян всіма благами, а якщо такі ще залишаються, то вони приймають громадян інших держав. На цьому прикладі я хочу пояснити вищевикладене: при наявності вільних робочих місць або при неможливості виконувати цю роботу в такі держави заволікається іноземна робоча сила, і встановлюються відповідні квоти на в'їзд іноземців.
Що ж стосується нашої держави , то її геополітичне становище робить її об'єктом домагання мігрантів. Їх потік - це не тимчасове явище, а закономірний розвиток суспільних відносин. Тому треба виробляти свою власну вдосконалену систему регулювання робочої міграції. А виробити таку політику за короткий період неможливо, тому низка практичних питань, пов'язаних з регулюванням імміграційних процесів в Україну залишається не вирішеною. Як слід кожен день в нашу державу прибувають громадяни інших держав з різними цілями: на навчання, працю, просити притулку. Особливо гостро постає проблема регулювання перебування цих осіб на законних підставах в Україні. Звідси і випливає таке поняття як нелегальна міграція.
На сучасному етапі розвинені країни приділяють дуже велику увагу нелегальній міграції. Саме нелегальна міграція сприяє розвитку бандитизму, розповсюдженню наркотиків та зброї, є причино спалаху різноманітних інфекцій (малярії, СНІДу та ін.). Україна таким чином поступово стає державою накопичувачем нелегальних іммігрантів. А який орган держави повинен слідкувати за цим? Чому маса потенційних мігрантів не проходить реєстрацію? Хто повинен
