Курсова робота на тему:

Загальні закономірності виникнення держави та права

ЗМІСТ

Вступ............................................................................................................. 3

1. Економічні, політичні та духовні передумови виникнення

держави і права......................................................................................... 5

2. Шляхи формування держави та права різних народів ......................... 13

3. Теорії виникнення держави та права..................................................... 17

Висновки....................................................................................................... 34

Список використаних джерел .................................................................... 36

Вступ

Питання про походження і сутність держави займає одне з центральних місць у науці про політичну організацію суспільства. Правильне розуміння того, як, у силу яких причин виникла держава, яка її природа, сутність, призначення, - неодмінна умова вірного вирішення багатьох актуальних питань сучасної політики.

Серед теоретиків держави і права ніколи не було раніше і в даний час немає не тільки єдності, але навіть спільності поглядів у відношенні процесу походження держави і права. При розгляді даного питання ніхто, як правило, не бере під сумнів такі, наприклад, загальновідомі історичні факти, що першими державно-правовими системами в Стародавній Греції, Єгипті, Римі й інших країнах були рабовласницькі держава і право. Ніхто не заперечує того факту, що на території нинішньої України, Росії, Польщі, Німеччини і ряду інших країн ніколи не було рабства. Історично першими тут виникали не рабовласницькі, а феодальні держава і право.

Не заперечуються і багато інших історичних фактів, що стосуються походження держави. Однак цього не можна сказати про усі випадки, коли мова йде про причини, умови, природу і характері особливості походження держави і права. Над єдністю чи спільністю думок тут переважає різнобій.

У світі завжди існувало й існує безліч різних теорій, що пояснюють процес виникнення і розвитку держави. Це цілком природно і зрозуміло, тому що кожна з них відбиває різні погляди і судження різних груп, шарів, націй І інших соціальних спільнот на даний процес, або - погляди і судження однієї і тієї ж соціальної спільності на різні аспекти даного процесу.

Актуальність дослідження обумовлюють і сучасні наукові досягнення, які вимагають нових підходів до вивчення соціально-політичних і інших явищ.

В даний час завдяки успіхам археології й етнографії знання про первісне суспільство, етапи і тенденції його розвитку істотно збагатилося.

Якщо в XIX - початку XX століття історичні знання про суспільний розвиток охоплювало період приблизно в 3 тис. лет, то тепер історія багатьох регіонів нараховує 10-12 тис. років, існує цілком достовірне знання про цей історичний діапазон у житті людства.

Правильне розуміння будь-якого соціального явища неможливо без знання його історичних коренів, того, у яких умовах воно виникло і як розвивалося.

Людство пройшло у своєму розвитку ряд етапів. Кожний з який відрізнявся визначеним рівнем і характером суспільних відносин: культурних, економічних, релігійних. Самим великої, найбільш тривалим етапом у житті людського суспільства були часи, коли не існувало держави і права в сучасному змісті слова. Цей період охоплює перше тисячоріччя від появи людини на землі, до виникнення класових суспільств і держав. У науці за ним закріплена назва первісного чи суспільства общинно-родового ладу.

Сучасна антропологія довела, що людина сучасного, кроманьйонського типу існує близько 40 тис. років. У цей період людський рід робив уже переважно не біологічну, а соціальну еволюцію. Тим часом перші державні утворення з'явилися лише біля п'яти тисяч років тому. Звідси випливає, що десятки тисяч років люди сучасного типу існували не знаючи держави.

Метою роботи є вивчення питання про чинники, що зумовили процес формування держави і права, особливості розвитку цього суспільного явища у різних народів (регіонів) Земної кулі, вивчення основних теорій походження держави і права.

1. Економічні, політичні та духовні передумови виникнення держави і права

Приблизно з VIII тисячоріччя до н.е. настає нова епоха в історії древньої людини, її прийнято називати неолітичною революцією, оскільки відбувається вона в період пізнього неоліту (тобто нового кам'яного віку). Цей період характеризується початком переходу від господарства, що привласнює, (полювання, рибальство, збирання плодів) до виробляючого - скотарства і плужного (орного) землеробства.

Настає час шліфованих кам'яних знарядь. З'являються лук, кам'яна, дерев'яна чи кістяна мотика, довбаний човен. Приручається перша домашня тварина - собака. Людина навчилася виплавляти і використовувати спочатку м'які кольорові метали - мідь, олово, золото, срібло, а потім і залізо. Людина опановує технікою землеробства, розводить робочу і молочну худобу.

Якою б грубою не здавалася нам людина неоліту, варто пам'ятати, що їй зобов'язані ми розумно спрямованою селекцією, результатом якої було освоєння всіх тих злаків, що дотепер годують людство, - пшениці, проса, ячменю, рису, а також цукрового очерету й ін. Те ж саме можна сказати про одомашнювання тварин. Ні корова, ні кінь, ні свиня не зустрічаються в природі в їхньому нинішньому виді. Вони стали такими в результаті спрямованого добору. При цьому зі 140 тисяч порід тварин, що населяють землю, людина відібрала саме кращі і, відібравши, вивела у відповідності зі своїми потребами близько 40 порід.

Швидко розвиваються ремесла, покликані задовольнити нові і все зростаючі потреби в речах, головним чином предметах продуктивної діяльності, одягу, кухонного реманенту, культу. Особливою актуальністю користається виготовлення зброї.

Приклад неолітичної культури дають іберійці (III тис. до н.е.). Від них залишилися спорудження і дороги, каменоломні і селища, мотики і лопати. Могильники іберійців дозволяють говорити про початковий етап соціальної диференціації.

Розвиток у IV - ПІ тисячоріччях до н.е. землеробства давав в районах Близького Сходу і Стародавнього Єгипту неймовірно високі врожаї зернових. На цій основі став можливий швидкий ріст населення Малої Азії, Дворіччя, долини Нілу, Середземномор'я, ряду інших регіонів Європи. З розвитком землеробства на