систематизація законодавства, що являє собою засіб реформування, упорядкування законодавства, зведення його до певної внутрішньої узгодженості системи. Здійснення систематизації допомагає усувати недоліки, повтори, застарілі норми тощо. іншими словами систематизація – це процес зведення актів законодавства до єдності шляхом внутрішньої та зовнішньої доробки їх змісту.
Органи та установи юстиції України здійснюють облік і систематизацію актів законодавства з метою забезпечення їх точною і повною інформацією про чинне законодавство України, надання допомоги працівникам органів та установ юстиції в оперативному пошуку законодавчих актів.
Кожний орган чи установа юстиції володіє широким інформаційним фондом, який становлять акти законодавства України, спеціальна юридична література, електронні інформаційні правові системи. Даним фондом володіє і Заліщицьке РУЮ, тому на нього покладається ряд завдань, зокрема:
Заліщицьке РУЮ здійснює облік офіційних друкованих видань “Офіційний вісник України”, “Офіційний вісник України. Із змінами”, “Відомості Верховної Ради України”, підтримує у контрольному стані та зберігає акти, що опубліковані в них: Конституція України, кодекси України, акти ВРУ, акти президента України, акти Кабінету Міністрів України, акти Конституційного Суду України, акти Міністерства юстиції України ,міжнародні договори України;
крім цього Заліщицьке РУЮ веде у контрольному стані “Кодекси України” (у темах з роз’ємними замками);
веде систематичну бібліотек актів законодавства України відповідно до Класифікатора;
здійснює комплектування нормативної бази офіційними періодичними друкованими виданнями, науковою та спеціальною періодичною літературою.
Реєстрація нормативно-правових актів
Крім раніше перерахованих завдань РУЮ м. Заліщики. До його відання відноситься й діяльність, що стосується державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю. Дана діяльність здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 р. “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”.
Згідно цього Указу державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти (далі НПА), що стосуються прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер.
На державну реєстрацію подаються акти, які містять правові норми (правила поведінки), розраховані на визначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування ,незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, в тому числі з грифами “Для службового користування”, “Не для друку”, “Таємно” та іншими.
Державній реєстрації підлягають НПА будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:
зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті і інші права, свободи та законні інтереси громадян, проголошені і гарантовані Конституцією та законами України;
мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ та організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав НПА.
Не подаються на державну реєстрацію такі акти:
персонального характеру (про призначення на посаду і звільнення з неї, про заохочення працівників та інші);
акти, дія яких вичерпується одноразовим застосуванням ,крім актів про затвердження положень ,інструкцій і інших, що містять правові норми;
оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
акти, які доводять до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
акти, які спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які не мають нових правових норм.
Нормативно-правовий акт на державну реєстрацію подається до реєструючого органу у п’ятиденний термін після його прийняття у трьох примірниках (оригінал і дві завірені копії).
Державна реєстрація НПА проводиться протягом 10, а якщо акт має великий обсяг – 15 робочих днів із дня, наступного після його надходження до реєструючого органу з дотриманням вимог.
У державній реєстрації може бути відмовлено, якщо НПА: не відповідає Конституції України; видано з порушенням чинного законодавства, наприклад, акт: порушує чи обмежує законні права свободи і інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або накладає на них не передбачені законодавством обов’язки; НПА, який не узгоджено із заінтересованими органами, якщо таке узгодження є обов’язковим; НПА, який викладено з порушенням правил правопису.
В кінці кожного поточного календарного року проводиться підрахунок зареєстрованих МПА та НПА, в реєстрації яких було відмовлено обласним (районним) управлінням юстиції в році, що минає. Усі підраховані лані оформлюються у документах із відповідними назвами: Перелік МПА, зареєстрованих у РУЮ в 200_ р.” та “Перелік НПА, в державній реєстрації, яких відмовлено ОУЮ (РУЮ) в 200_ р.”.
На основі даних документів та відомостей, що містяться в них окладаються звіти щодо зареєстрованих МПА.
Основні правила, вимоги та методи здійснення державної реєстрації НПА Заліщицького РУЮ, закріпляємо у “Нормативно-методичному посібнику з питань державної реєстрації НПА”.
Реєстрація благодійних організацій
Благодійна організація – недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.
Благодійна діяльність регулюється ЗУ “Про благодійництво та благодійні організації” від 16.09.1997 р.
Благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації.
Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється МУЮ, а місцевих благодійних організацій, а також їхніх відділень (філій, представництв) – управлінням юстиції, а у м. Заліщики цю діяльність здійснює Заліщицьке РУЮ.
Отже, у РУЮ для державної реєстрації благодійні організації подають такі документи:
заява засновників (засновника) чи їх уповноважених представників, підписи яких засвідчують у нотаріальному порядку, у місячний термін з дня прийняття рішення про заснування благодійної організації установчими зборами;
статут (положення) благодійної організації у 2 примірниках;
протокол установчих зборів із рішенням про заснування благодійної організації (далі БО) та затвердження статуту (положення);
відомості про засновників: для фізичних осіб – П.І.П., рік народження; для юридичних – назва, юридична адреса, копія статуту (положення), копія документа про