Курсова робота

«Закони Хаммурапі»

ЗМІСТ

Вступ.

Розділ 1. Стародавній Вавилон: особливості утворення, суспільний лад та державний устрій.

1.1. Утворення Вавилонської держави.

1.2. Суспільний лад.

1.3. Державний устрій.

Розділ 2. Закони Хаммурапі як пам'ятка права Стародавнього Вавилону: основний зміст.

2.1. Законник Хаммурапі і причини його появи.

2.2. Характерні риси права. Право власності за законами Хаммурапі

2.3. Зобов'язальне право.

2.4. Окремі договори за законами Хаммурапі

2.4.1. Купівля-продаж і обмін.

2.4.2. Наймання.

2.4.3. Договір позики. Боргові відносини.

2.4.4. Договір зберігання речей.

2.4.5. Договір доручення.

2.4.6. Зобов'язання з приводу заподіяння шкоди.

2.5. Шлюб, сім'я, спадкове право.

2.5.1. Відносини батьків і дітей.

2.5.2. Спадкове право.

2.6. Кримінальне право.

2.6.1. Злочини і покарання.

2.6.2. Злочини проти особи – життя, здоров'я, честі, гідності

2.6.3. Злочини проти власності

2.6.4. Злочини проти сім'ї і моралі

2.6.5. Покарання.

2.6.6. Процес. Докази.

Висновки.

Література.

Вступ

Актуальність теми дослідження. У VI ст. до н.е. стародавня Вавилонська держава загинула, однак важливо знати її історію, використовувати її досвід, вивчати закони, за якими жили вавілоняни, і пам'ятати, що цей народ залишив людству в спадщину. По-перше, саме вони винайшли письмо. Вавилонське клиновидне письмо є найдавнішим у світі. Цим письмом користувалось багато народів – від Вірменських гір до Перської затоки, від Егейського моря до кордонів Індії. Воно виникло майже на 500 років раніше від єгипетського. По-друге, вони заснували і розвинули землеробство, перші почали вирощувати пшеницю, ячмінь, льон, горох, яблука, виноград, перші приручили тварин і перші почали застосовувати плуг і борону. По-третє, найдавніші міські поселення виникли саме у південній Месопотамії. Народи Месопотамії поклали початок обробці металу й дерева, розвиткові ремесла й міжнародної торгівлі. Вони перші винайшли й застосували колесо, що, за висловом знаменитого дослідника Межиріччя Марконі, було справжньою революцією у розвитку продуктивних сил. По-четверте, вражаючими є їхні досягнення в галузі науки, зокрема математики, астрономії, медицини.

У Месопотамії вперше відкрили множення, ділення, піднесення до степеня, дріб, добування кореня. Вавілоняни склали таблицю чисел, зведених до другого й третього степеня, винайшли принцип позиційної системи чисел, до чого додумались тільки сучасні вчені. За їх формулами ми обчислюємо площу трикутника, прямокутника, об'єм куба, призми, конуса. Вони поділили коло на 360 частин і ввели градуси, які тепер використовують у всьому світі, обчислили тривалість року в днях, ввели поняття місяця, місяці розділили на 4 тижні, а тиждень – на 7 днів, назвавши кожен з них окремою назвою. Вони поділили добу на години (24), годину на хвилини (60), а хвилину на секунди. Вони знайшли земну вісь.

Вавилонські вчені обчислили рух зірок і їх найкоротшу відстань від Сонця під час сходу і заходу, визначили астрологічні початки пір року; відрізняли зірки від планет (знайшли їх сім); дали назву багатьом зіркам і сузір'ям. Вони першими обчислили швидкість руху Місяця і Сонця; розробили цілу науку про вплив зірок на долю людей, народів (астрологію). У Вавилоні зародились природничі науки й географія.

Вони зробили правильні висновки про причини і характер багатьох хвороб, навчились лікувати. Їхні лікарі робили складні операції, у тому числі на мозок, очі, уміли лікувати короткозорість і далекозорість (знайдено їхні кришталеві лінзи), знали, що таке лікувальна гімнастика, визнавали користь дієти. Водночас їхні знання в усіх галузях життя перепліталися з вірою у всесилля богів, у чари, ворожбу, "нечисту силу".

Коли у XIX ст. внаслідок розкопок на території Месопотамії ця спадщина стала відомою науці і людству, усі були вражені, виникла ціла теорія так званого панвавилонізму, за якою все, у тому числі наука і культура, беруть початок у Месопотамії. Вченим усього світу довелося докласти чимало праці та зусиль, доки все стало на свої місця, доки визначено роль і місце різних народів в історії світової культури.

Унікальний своєрідний звід норм рабовласницького права був складений за вказівкою і, можливо, з участю давньовавилонського царя Хаммурапі (1792-1750 рр. до н.е.). Його виявили французькі археологи в 1901-1902 рр. Є думка, що законник підбивав підсумки діяльності правителя.

Викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження є теоретичні засади історії держави і права.

Предмет дослідження – закони Хаммурапі як пам'ятка права Стародавнього Вавилону.

Метою курсової роботи є дослідження законів Хаммурапі як пам'ятки права Стародавнього Вавилону.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:–

охарактеризувати особливості утворення держави у Стародавньому Вавилоні, її суспільний лад та державний устрій;–

дослідити закони Хаммурапі як найдавнішу пам'ятку права.

Розділ 1. Стародавній Вавилон: особливості утворення, суспільний лад та державний устрій

1.1. Утворення Вавилонської держави

Країну, розташовану між ріками Євфратом і Тигром, стародавні греки називали Месопотамією (Межиріччям), хоча правильніше назвати її Дворіччям, оскільки населення селилося не тільки між ріками, а й уздовж течій цих рік.

До XIX ст. історична та історично-правова наука не мали вичерпних джерел, на основі яких можна було б скласти правдиву історію стародавнього Межиріччя. Основним джерелом знань про цю країну була Біблія, де поряд з міфами і легендами містилося немало правдивих, достовірних фактів. Щоправда, у розпорядженні дослідників були ще твори греко-римських авторів, які порівняно багато писали про країни Сходу (Геродот – V ст. до н.е., Діодор Сицилійський – І ст. до н.е., Страбон – І ст. до н.е.). Однак не всі ці свідчення збереглись до наших днів, та й не завжди вони заслуговують безоглядного довір'я [24, 14].

Достовірні джерела з історії Межиріччя, у тому числі з історії держави і права, виявлені у XIX ст., коли на Близькому Сході розпочали широкі археологічні дослідження. Розкопували цілі міста, знаходили численні письмові джерела