Особливу роль у плануванні і прогнозуванні результатів особистісного розвитку дитини грає уявлення про те, як діти різного віку сприймають і оцінюють своїх батьків. Ті з батьків дитини, хто є хорошим об'єктом для наслідування і одночасно викликає до себе позитивне ставлення, здатні чинити на її психологію і поведінку найбільш сильний вплив. У деяких дослідженнях установлено, що помітну дію батьків на собі відчувають діти у віці від трьох до восьми років, причому між хлопчиками і дівчатками є певні відмінності.

1.2. Психодіагностика особистісних якостей і міжособистісних відносин у дошкільників

Для вивчення особливостей розвитку дошкільників використовуються різноманітні методи, у тому числі і шкали розвитку. Так, методики Піаже можуть застосовуватися і в більш старшому віці. Вони є шкалами порядку, оскільки передбачається, що розвиток проходить ряд наступних один за одним стадій, які можуть бути якісно описані. Шкали Піаже призначені головним чином для вивчення когнітивної, а не особистісної сфери дитини і поки не доведені за формальними параметрами до рівня тестів. Послідовниками Піаже ведеться робота із створення діагностичного комплексу, заснованого на його теорії і призначеного для діагностики психології розвитку дітей різного віку.

Всі діагностичні методи, розроблені для дошкільників, повинні пред'являтися індивідуально або невеликим групам дітей, які відвідують дитячий садок і що мають досвід колективної роботи. Як правило, тести для дошкільників пред'являються усно або у вигляді тестів виконання. Іноді для виконання завдань можуть використовуватися олівець і папір (за умови простих дій з ними).

При вивченні дошкільників діагностуванню можуть піддаватися самі різні аспекти розвитку – від моторного до особистісного.

Так, наприклад, існують спеціальні шкали, що встановлюють соціальну зрілість дітей, здатність їх до самостійного задоволення простих потреб, уміння адаптуватися до різноманітних умов навколишнього середовища. Достатньо відомою є шкала Вайнленд, призначена для вивчення здатності дитини обслуговувати себе і брати на себе відповідальність (ця шкала придатна також для обстеження розумово відсталих дітей і дорослих). Вона містить 117 завдань, згрупованих за різними віковими рівнями і включає 8 областей поведінки: загальне самообслуговування, самообслуговування під час їжі, при одяганні, саморегуляцію, навички спілкування, заняття, яким віддається перевага, особливості моторики, соціалізацію. Найчастіше дані, що одержуються за допомогою цієї шкали, використовуються для діагностування розумової відсталості і прийняття рішення про направлення обстежуваного до лікувальних установ або інтернатів.

Більш пізнішою за часом створення є шкала адаптивної поведінки (ABC), розроблена Комітетом американської асоціації з вивчення розумової неповноцінності. Вона може застосовуватися для вивчення емоційних або яких-небудь інших порушень психіки Як і шкала соціальної зрілості Вайнленд, вона заснована на спостереженнях за поведінкою обстежуваних і може заповнюватися не тільки психологом, але й педагогом, батьками, лікарями – всіма, з ким контактує дитина. Шкала адаптивної поведінки складається з двох частин. Перша включає 10 областей поведінки, таких як:

Друга частина шкали має відношення тільки до тих, хто демонструє поведінку, що відхиляється, погано адаптовану.

Для вивчення деяких здібностей дітей від 2,5 до 8,5 років розроблена шкала Маккарті. До неї входять 18 тестів, згрупованих у шість частково співпадаючих шкал: вербальну, перцептивної дії, кількісну, загальних пізнавальних здібностей, пам'яті і моторну.

Дослідження особистості дитини дошкільного віку саме по собі важке з тієї причини, що більшість відомих особистісних тестів призначена для дорослих людей і заснована на недоступному дитині самоаналізі. Крім того, багато рис особистості, які підлягають психодіагностиці, в дошкільному віці ще не сформовані, нестійкі. Тому тести для дорослих у психодіагностиці дітей найчастіше застосовувати не можна.

У розпорядженні дитячого психодіагноста залишаються або спеціальні дитячі варіанти проектних тестів на зразок описуваних далі методик для вивчення мотиву досягнення успіху і тривожності, або метод експертів, при використанні якого в якості експерти по відношенню до дітей-дошкільників виступають дорослі люди, що особисто знають дану дитину. Тільки таким чином ми можемо судити про якості особистості дитини, які нею самою не усвідомлюються і самі ще перебувають у процесі розвитку.

Перша методика призначена для оцінки рівня розвитку у дітей мотиву досягнення успіхів. Під таким мотивом розуміється активне прагнення дитини до успіху в різноманітних ситуаціях і видах діяльності, особливо цікавих і значущих для неї, і перш за все там, де результати її діяльності оцінюються і порівнюються з результатами інших людей, наприклад, у змаганні.

Передбачається, що прагнення до досягнення успіхів залежить від наявності у дитини особливої потреби в досягненні успіхів, а також від ряду інших, функціонально і генетично пов'язаних з даною потребою індивідуальних якостей особистості, таких, як рівень домагань, самооцінка, тривожність, упевненість в собі і т.д.

Потреба в досягненні успіхів не є природженою, вона складається і формується в дошкільному дитинстві, в ранні роки і до моменту вступу дитини до школи може стати досить стійкою рисою її особистості. Вже в 5-6-річному віці індивідуальні відмінності дітей за ступенем розвиненості цієї потреби бувають досить значними. Від цих відмінностей, у свою чергу, залежить подальший розвиток дитини як особистості, оскільки діти, що мають сильно виражену потребу в досягненні успіхів, звичайно добиваються в житті більшого як